ЗЕГЕРС (Seghers) Анна

ЗЕ́ГЕРС (Seghers) Анна

• ЗЕГЕРС (Seghers) Анна

(справж. — Нетті Радвані; 19.XI 1900, Майнц — 1.VI 1983, Берлін)

- нім. письменниця (НДР), член Нім. AM з 1950. Член КПН з 1928 (з 1946 — член СЄПН). У 1919 — 24 вивчала філологію, історію і мист-во в ун-тах Кельна й Гейдельберга. У 1933 — 47 — в еміграції (Франція, Мексіка). Була членом Всесв. Ради Миру з 1949. Осн. теми творчості — життя трудящих, революц. боротьба пролетаріату під керівництвом комуністич. партії, антифашист. і антимілітарист, рух, визвольна місія СРСР, будівництво соціалізму в НДР. Автор повістей "Повстання рибалок" (1928), "Людина та її ім'я" (1952), "Повернення" (1953), "Справжня блакить" (1967) та ін., романів "Порятунок" (1937), "Сьомий хрест" (1942 — англ. мовою, 1946, — нім. мовою), "Транзит" (1943, опубл. 1948), "Мертві лишаються молодими" (1949), "Рішення" (1959), "Довір'я" (1968) та ін., багатьох збірок новел і оповідань, публіцистич. творів. Праці з теорії л-ри та естетики зібрано в книгах "Листи до читачів" (1970), "Про мистецтво і дійсність" (т. 1 — 3, 1970 — 71), "Статті. Есе. Промови" (т. 1 — 2, 1980). Була делегатом 2-ї Міжнародної конференції революційних письменників 1930 у Харкові. В докум. оповіданні "Селяни з Грушова" (1929) відтворила боротьбу трудящих Закарпат. України за соціальні й екон. права. Розповіла нім. читачеві про соціалістич. будівництво на Україні (нарис "Хіба це примусові роботи?", 1931), героїч. опір укр. народу гітлерів. загарбникам (нарис "Тил — 180 мільйонів", 1941 — 42). На Україні творчість З. досліджували Л. Андросова, О. Боярський, Д. Затонський, Н. Матузова, М. Романюк та ін. Окремі твори З. переклали І. Маненко, П. Факторович, М. Дятленко, М. Кагарлицький, В. Коптілов, О. Логвиненко, Ю. Михайлюк, О. Неживий, В. Василюк та ін. З. — лауреат Міжнар. Ленінської премії "За зміцнення миру між народами" (1951). Нагороджена рад. орденами Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора.

Тв.: Укр. перекл. — Повстання рибалок із Санкта-Барбара. Х. — К., 1929; Попутники. К. — Х., 1934; Остання путь Коломана Валліша. К. — Х., 1935; Шлях крізь Лютий К., 1938; Мертві лишаються молодими. К., 1952; Втрачені сини. К., 1958; З ким ти? К., 1961; Легенди про Артеміду та інші новели. К., 1971; Сьомий хрест. К., 1973; Подорож. Історія одного кохання. К., 1973; Про виникнення "Війни і миру". "Всесвіт", 1980, № 11; Три жінки з Гаїті. "Всесвіт", 1981, № 6; Довір'я. К., 1984; Притулок. В кн.: Книга пригод. К., 1986; Рос. перекл. — Собрание сочинений, т. 1 — 6. М., 1982 — 84; Неизвестные страницы. М., 1987.

Літ.: Мотылева Т. Л. Анна Зегерс. Личность и творчество М., 1984; Волков Е. М. Творчество Анны Зегерс. М., 1987; Кудін М. О. Анна Зегерс. К., 1987; Волгина А. А. Анна Зегерс. Биобиблиографический указатель. М., 1964.

Н. М. Матузова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me