ЗЕЙЛЕР (Zejler) Гандрій

ЗЕ́ЙЛЕР (Zejler) Гандрій

• ЗЕЙЛЕР (Zejler) Гандрій

[1.II 1804, с. Зальценфорст (Слона Борщ), побл. м. Баутцена (Будишина), Німеччина — 15.X 1872, с. Лоза (Лаз)]

- серболуж. поет, культур.-освітній діяч, один з основоположників нац. л-ри. Навчався 1825 — 29 в Лейпц. ун-ті. В 1842 — 48 — ред. першої серболуж. газети "Tydźenska Nowina" ("Тижнева газета"), один із засновників культурно-осв. орг-ції "Сербська матиця" (1845). Писав верхньолуж. мовою. Автор поетич. циклів "Пори року" (1845 — 60) і "Сербське весілля" (1847), збірок "Сербські байки" (1855) і "Щоб дзвенів світ" (1871), які сповнені демокр. ідей, близькі до фольклору луж. сербів. З. належать фольклорні збірники "Нарис граматики верхньолужицької мови" (1830) та ін. Окремі вірші З. переклали П. Грабовський, І. Гнатюк, Г. Кочур, Р. Кудлик, В. Лучук, І. Сварник та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. "Жовтень", 1965, № 4; [Вірші]. В кн.: Поезія лужицьких сербів. Антологія. К., 1971.

■ Літ.: Трофимович К., Моторний В. Нариси з історії серболужицької літератури. Львів, 1970; Моторный В. А., Трофимович К. К. Серболужицкая литература. История. Современность. Взаимосвязи. Львов, 1987.

М. М. Павлюк.