ЗЕЛІНСЬКИЙ Корнелій Люціанович

ЗЕЛІ́НСЬКИЙ Корнелій Люціанович

• ЗЕЛІНСЬКИЙ Корнелій Люціанович

[6(18).І 1896, Київ — 25.II 1970, Москва]

- рос. рад. літературознавець, критик, письменник. Закінчив 1918 Московський університет. Один з організаторів і теоретиків літературного об'єднання конструктивістів (див. Конструктивізм у літературі) — "Поезія як смисл. Книга про конструктивізм" (1929), статті в збірниках "Обмін всіх" (1924), "Держплан літератури" (1925), "Бізнес" (1929) та ін. У кін. 20-х pp. З. виступив з запереченням теор. принципів, конструктивізму (ст. "Кінець конструктивізму", 1930). Автор праць про творчість М. Горького, С. Єсеніна, О. Толстого, Р. Роллана та ін., статей з загальнотеор. проблем рад. літературознавства та естетики ("Про лірику", 1946; "Камо грядеши?", 1960; "Література і людина майбутнього", 1962, та ін.). Досліджував л-ри народів СРСР, зокрема історію укр. л-ри (збірки статей "Літератури народів СРСР", 1957; "Що дають російській літературі народи СРСР", 1965; "Жовтень і літератури народів СРСР", 1967). З. належать повість "Хроніка Ларцевих" (1933), кн. мемуарів "На рубежі двох епох. Літературні зустрічі 1917 — 1920 років" (1960). Виступав із статтями про творчість П. Тичини, О. Довженка, М. Рильського, М. Бажана, О. Копиленка та ін. Один з авторів і редактор "Нарису історії української радянської літератури" (К., 1954).

Тв.: В изменяющемся мире. Портреты, очерки, эссе. М., 1969.

Літ.: Пархоменко М. Многонациональное единство. "Дружба народов", 1959, № 3; Новиченко Л. Певец великой эпохи. В кн.: Новиченко Л. Избранные работы, т. 1. М., 1985.

Н. І. Чорна.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me