ЗЕЛЕНЕЦЬКИЙ Костянтин Петрович

ЗЕЛЕНЕ́ЦЬКИЙ Костянтин Петрович

• ЗЕЛЕНЕЦЬКИЙ Костянтин Петрович

[1812, за ін. даними, 1814 — 12(24).IV 1858, Одеса]

- рос. літературознавець, критик, публіцист. Закінчив 1833 Рішельєвський ліцей (Одеса), навчався 1833 — 35 в Моск. ун-ті. В 1837 — 58 — ад'юнкт, згодом професор Рішельєв. ліцею. З 1842 — член Одес. т-ва історії і старожитностей; був чл.-кор. Сербського літ. т-ва в Белграді. Творчу діяльність почав як прозаїк ("Чотири повісті", 1837). Автор праць "Теорія поезії" (1848), "Лекції про найголовніші епохи в історії поезії", "Історія російської літератури", "Курс російської словесності" (всі — 1849). Досліджував життя і творчість О. Пушкіна (зокрема, періоду південного заслання поета), друкуючи свої розвідки в моск. журналах ("Москвитянин", "Библиографические записки", "Русский вестник"); написав працю "Про художньо-національне значення творів Пушкіна" (1854). 1848 видав альм. "Альціона", в якому вмістив здебільшого власні публіцистичні твори, розвідки, вірші, афоризми. ■ Літ.: Зленко Г. Д. Берег Пушкина. Одесса, 1987.

Г. Д. Зленко.