ЗЛАТОВРАТСЬКИЙ Микола Миколайович

ЗЛАТОВРА́ТСЬКИЙ Микола Миколайович

• ЗЛАТОВРАТСЬКИЙ Микола Миколайович

[14(26).XII 1845, Владимир — 10(23).XII 1911, Москва]

- рос. письменник, почес. академік Петерб. АН з 1909. Навчався 1864 у Моск. ун-ті, 1865 — у Петерб. технол. ін-ті. Друкувався у журналах "Отечественные записки", "Искра", "Будильник". В 1879 — 81 — ред. журн. "Русское багатством. Критично зображуючи пореформену дійсність, пошуки інтелігенцією шляхів до народу, водночас поділяв ліберальні ілюзії народників, ідеалізував сільську громаду, протиставляючи її "зіпсованому" місту — роман "Устої. Історія одного села" (1878 — 83). повісті "Селяни-присяжні" (1874 — 75), "Золоті серця" (1877), "Блукач" (1881 — 84), "Панська дочка" (1883), оповідання "В артілі" (1876), "Авраам" (1878), "Горе старого Кабана" (1880) та ін. У психол. нарисі "Гетьман" (1888) створив колорит. образ юнака з України, утверджував народну мораль. Залишив спогади: "Дитячі та юнацькі роки" (1908 — 11), "Як це було" (1890, 1911), "Літературні спогади" (1895 — 97). Брав участь у заходах по вшануванню пам'яті Т. Шевченка, написав нарис "На могилі Шевченка" (1896). Переклав кілька оповідань Ю. Федьковича.

Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 8. СПБ, 1912 — 13; Избранные произведения. М., 1947; Воспоминания. М., 1956; Надо торопиться. — Сироты 305 версты. М., 1961; Деревенский король Лир. М., 1988; Укр. перекл. — Гетьман. К., 1908.

Літ.: Спасибенко А. П. Н. Н. Златовратский. В кн.: Спасибенко А. П. Писатели-народники. М., 1968; Русская повесть XIX века. Л., 1973; Семенкин К. Г. Н. Н. Златовратский. Ярославль, 1976; Залыгин С. О творчестве Николая Николаевича Златовратского. В кн.: Залыгин С. В пределах искусства. М., 1988.

М. М. Павлюк.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me