ЗЛАТОСТРУЙ

ЗЛАТОСТРУ́Й

• ЗЛАТОСТРУЙ

- поширений у східнослов'ян. писемності 12 — 17 ст. збірник сталого складу, до якого входили в осн. слова і повчання, що належали або приписувались Іоанну Златоусту. Традиція приписує переклад з грец.кої і впорядкування збірника ініціативі болг. царя Симеона (893 — 927). У східнослов'ян. рукописах відомі дві редакції З.: коротка і повна, з передмовою — "Прилогом". Тематично обидві редакції подібні. Коротка містить бл. 106, а повна — 137 слів морально-дидактичного змісту і повчань ("про убогих і багатих", "слово про майбутній суд", "о воскормлении детей", "како достоит чадом чтити родителя своя", "про милостиню", "про мовчання і невтримання язика", "про об'їдання і пияцтво"). З. використовувався при укладанні таких збірників як Златоуст, Торжественник, Ізмарагд, а також в ін. творах давніх східнослов'ян. літератур.

■ Літ.: Строев П. Рукописи славянские и российские. принадлежащие почетному гражданину и Археографической комиссии корреспонденту Ивану Никитичу Царскому. М., 1848; Срезневский И. И. 1) Древние памятники русского письма и языка (X — XIV веков). СПБ. 1863; 2) Сведения и заметки о малоизвестных и неизвестных памятниках, т. 2. СПБ, 1987; Малинин В. 1) Исследование Златоструя по рукописи XII века императорской Публичной библиотеки. К., 1878; 2) Десять слов Златоструя XII в. СПБ. 1910; Архангельский А. С. Творення отцов церкви в древне-русской письменности, в. 4. Казань. 1890; Соболевский А. И. Из области древней церковнославянской проповеди. "Известия Отделения русского языка и словесности имп. Академии наук", 1906, т. 11, ч. 1; Щурат В. Св Іван Златоустий на Русі. Львів, 1908; Чаговец В. А. Жизнь и сочинения преподобного Феодосия. (Опыт историко-литєратурного исследования). К., 1910; Фомина М. С. Златоструй. "Труды Отдела древнерусской литературы Института русской литературы АН СССР", 1985, т. 39.

Г. І. Павленко.