ЗНАННЯ
ЗНАННЯ́
• "ЗНАННЯ"
- прогрес. укр. газета в Аргентині. Виходила в 1949 — 61 щотижня в Буенос-Айресі. Інформувала читачів про міжнар. події, екон. і культур. розвиток СРСР, у т. ч. Рад. України. Захищала інтереси укр. трудової еміграції в країнах Лат. Америки. В "З." друкувалися твори укр. письменників, зокрема вірші П. Тичини ("Ми свідомість людства"), В. Сосюри ("Любіть Україну"), М. Рильського, М. Бажана, Л. Первомайського, проза Ю. Смолича (роман "Мир хатам, війна палацам"), Івана Ле, Петра Панча та ін. Газета користувалася широкою популярністю серед укр. трудящих Аргентини, а також Бразилії, Парагваю. Була закрита поліцією. Замість "З." з квітня 1961 почала виходити газ. "Рідний край".
П. Л. Губарчук.
∗∗∗
• "ЗНАННЯ"
- сусп.-екон. і літ. журнал КПЗУ. Виходив щомісяця з липня 1935 по березень 1936 у Львові. Фактичним редактором був О. Гаврилюк. У "З." співробітничали письменники Я. Галан, П. Козланюк, К. Пелехатий, А. Волощак. Осн. проблематика — викриття імперіалізму і фашизму, розвінчання реакц. суті ідеології і зрадницької діяльності укр. бурж. націоналістів, показ класової боротьби трудящих, їхніх виступів на захист СРСР, за створення єдиного антифашист. Нар. фронту. Журнал був поборником дружби з Рад. Союзом. Тут опубл. вірші О. Гаврилюка (під псевд. О. Вольний — "Плакати" і "Пісня матері"), А. Волощака (під псевд. Іван Кос та Василь Бойко). Значне місце займали літературознавчі і літ.-крит. матеріали. Широкий резонанс мали літературознавчі статті "Учімося розуміти і сприймати поезію", "Кобзар стереже!" і "Шевченко на Київщині 1843 — 1847 рр." О. Гаврилюка, в яких він обстоював ідейно-естетичні принципи пролет. л-ри. Проза представлена переважно малими формами, гол. чин. оповіданнями. Висвітлювався літ. процес на Україні, друкувалися твори укр. рад. поетів (М. Шпака, К. Герасименка, А. Малишка). Інформував про Міжнародний конгрес письменників на захист миру в Парижі (1935) та участь у ньому діячів української радянської культури — П. Тичини, О. Корнійчука, Петра Панча. Журнал постійно зазнавав переслідувань з боку поліції і цензури. Заборонений польською владою.
■ Літ.: Цьох й. Т. Слово буремних років. Львів, 1961; Олексюк М. М. Прогресивна преса Західної України в боротьбі на захист СРСР (20 — 30-ті роки). К., 1973.
Й. Т. Цьох.
Значення в інших словниках
- знання — знання́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- знання — (чого) обізнаність із чим; (практичне) уміння, досвід; З. П. наука; знаття; пор. ЕРУДИЦІЯ. Словник синонімів Караванського
- знання — [знан':а] -н':а, р. мн. знан' Орфоепічний словник української мови
- знання — Знання й знаття «Йому самому ще не вистачає знаття, а він хоче повчати інших», — читаємо в одному сучасному оповіданні, де автор, мабуть, уважав, що слова знання й знаття є синоніми, й помилково написав знаття замість знання. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- знання — -я, с. 1》 Обізнаність у чому-небудь, наявність відомостей про кого-, що-небудь. 2》 тільки мн. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження і т. ін. 3》 Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. || Наука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знання — Знання — то сила. Говорять тому, хто не хоче вчитися. Хто знання має, той і мур зламає. Підкреслюється важливість освіти. Приповідки або українсько-народня філософія
- знання — ЗНАННЯ — особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання (процесу відтворення дійсності), яка характеризується усвідомленням їх істинності С. умнів в істинності пізнавального результату заперечує можливість зведення його... Філософський енциклопедичний словник
- знання — Зна́ння́, -ння́, -нню́, -ння́м; знання́, знанні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- знання — ЗНАННЯ́, я, с. 1. Обізнаність у чому-небудь, наявність відомостей про кого-, що-небудь. Книжечки Ваші [Нечуя-Левицького],— дорогий подарунок,— дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Словник української мови в 11 томах
- знання — Знання́, -ня́ с. Знаніе. Левиц. Пов. 266. Словник української мови Грінченка