ЗОЗУЛЯК Василь Васильович

ЗОЗУЛЯ́К Василь Васильович

• ЗОЗУЛЯК Василь Васильович

(19.ІХ 1909, с. Чертіжне, тепер Гуменського округу Сх.-Словацької області)

- український письменник у Чехо-Словаччині. Закінчив 1937 Мукачівську учит. семінарію, вчителював. Під час 2-ї світової війни учасник партиз. руху на Закарпатті. 1947 повернувся в ЧССР, був на культосв. і видавничій роботі в Пряшеві. Перші твори написав рос. мовою. У збірках "Одноактные пьесы" і "Пьесы" (обидві — 1953), оповіданнях і повістях (збірки "Помста розгніваних гір", 1955; "В кровавом тумане", 1956) показав боротьбу трудящих Закарпаття і Сх. Словаччини проти фашистських окупантів, життя українців у визволеній Чехо-Словаччині. Автор збірок сатир.-гумористичних оповідань і фейлетонів "Буває і так" (1957), "Світло і тіні" (1971). Роман-трилогія "Нескорені" (1962 — 74) дає широку панораму життя українських трудящих за Карпатами кінця 19 — 1-ї половини 20 ст. У своїй прозі художньо відтворив процес орг-ції і діяльність комуністичних осередків у Сх. Словаччині, вивів галерею образів комуністів — борців за нар. справу (збірки оповідань і повістей "На крутих поворотах", 1976; "Незламні крила", 1977).

♦ Тв.: Нескорені, т. 1 — 3. Пряшів, 1962 — 74; Вибране. Пряшів, 1974.

■ Літ.: Роман М. Шляхи літератури українців Чехословаччини після 1945 р. Пряшів, 1979; Василь Зозуляк. Збірник статей до 70-річчя з дня народження. Пряшів, 1979; Роман М. Тенденції розвитку української літератури Чехословаччини після 1945 року. "Радянське літературознавство", 1986, № 2.

О. В. Мишанич.