ЗОЗУЛЯ Михайло Микитович

ЗОЗУ́ЛЯ Михайло Микитович

• ЗОЗУЛЯ Михайло Микитович

[8 (21).XI 1904, с. Кривуші, тепер Кременчуцького р-ну Полтав. обл. — 30.IV 1983, Москва]

- укр. і рос. рад. літературознавець. Член КПРС з 1927. Закінчив 1936 Моск. ін-т червоної професури, 1942 — Військ.-політ. академію РСЧА. Учасник Великої Вітчизн. війни. З 1937 викладав укр. л-ру в Моск. ун-ті. Автор праць про розвиток рос. і укр. л-р 19 — 20 ст., рос.-укр. літ. зв'язки ("Російсько-українські літературні зв'язки на сучасному етапі", 1972), про творчість Т. Шевченка ("До питання про характер поезії й стиль Т. Г. Шевченка", 1961; "Тарас Шевченко у Москві", 1974), І. Франка, М. Коцюбинського, О. Пушкіна, М. Гоголя, М. Чернишевського, Л. Толстого, В. Маяковського, з питань текстології. Брав участь у текстологічній підготовці багатотомного видання творів Л. Толстого.

Літ.: Бажан М., Гончар О., Сарана Ф. Пам'яті М. М. Зозулі. "Літературна Україна", 1983. 5 травня.

Ф. К. Сарана.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me