ЗОГОВИЧ (Зоговић) Радован

ЗО́ГОВИЧ (Зоговић) Радован

• ЗОГОВИЧ (Зоговић) Радован

(19.VIII 1907, с. Машниця, Чорногорія — 4.I 1986, Белград)

- чорногор. поет, критик, публіцист, перекладач, громад. діяч. Член СКЮ. Закінчив 1933 філос. ф-т (Скоп'є) Бєлгр. ун-ту. Учасник революц. руху 30-х pp., нар.-визв. боротьби народів Югославії 1941 — 45. Значну роль у формуванні З. як поета-революціонера відіграла рад. л-ра, зокрема поезія В. Маяковського. Перші збірки "Кулак" (1936) і "Вогненні голуби" (1937) за антимонархічну спрямованість були заборонені поліцією. Цикл віршів "Іспанський триптих" (1937) присвячено респ. Іспанії. В роки 2-ї світової війни писав про героїчну боротьбу югосл. партизанів та Червоної Армії проти фашизму. Триптих "Інтернування Чорногорії" (1937) та поема "Заброди. Пісні Алі-Бінака" (1958) містили протест проти соціального і нац. гноблення. Збірки "Уперті строфи" (1947), "Артикульоване слово" (1965), "Корінням за камінь" (1969), "Особисте, цілком особисте" (1971), "Княжа канцелярія" (1976) і "Ще одна, остання оповідь" (1985), пройняті громадян. мотивами та глибокою ліричністю, — визначне явище в сучас. поезії Югославії. У збірках оповідань "Пейзажі та пригоди" (1968), "Ніч і півстоліття" (1978) З. постає як майстер реалістич. письма, тонкий психолог, знавець нар. життя. Вивчав нар. поезію ("Чорногорські епічні пісні різних часів", 1970; "Водночас про необхідне", 1983). Ряд поетич. творів присвятив Рад. Союзу (цикл "Непротокольна подорож", 1971; "Маяковський на станції метро „Маяковська"", 1985). Автор публіцистич. і літ.-крит. статей (збірки "На полі бою", 1947; "Літературні пересуди", 1975). Перекладав твори В. Маяковського, М. Горького, М. Лєскова, К. Симонова, А. Ахматової та ін. Про зустрічі з З. згадував М. Рильський у віршованому циклі "Югославські нариси" (зб. "Чаша дружби", 1946). Окр. вірші З. переклали П. Тичина, М. Рильський, З. Гончарук, Р. Лубківський.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Рильський М. Зібрання творів, т. 3. К., 1983; Яблуня перед вікном. В кн.: Слов'янська ліра. К., 1983; [Вірші]. В кн.: Ядран. К., 1986; Рос. перекл. — Избранное, т. 1 — 2. М., 1986.

■ Літ.: Вервес Г. Максим Рильський в колі слов'янських поетів. К., 1972.

Є. М. Пащенко.