ЗОЩЕНКО Михайло Михайлович

ЗО́ЩЕНКО Михайло Михайлович

• ЗОЩЕНКО Михайло Михайлович

[29.VII (10.VIII) 1894, Полтава — 22.VII 1958, Ленінград]

- рос. рад. письменник. Нар. у сім'ї художника. Навчався 1913 — 14 у Петерб. ун-ті. Воював на фронтах 1-ї світової війни. 1918 вступив добровольцем до Червоної Армії. Демобілізувавшись, змінив багато професій. 1921 увійшов до літ. групи "Серапіонові брати". В гумор. оповіданнях, фейлетонах 20-х pp. висміював побут, психологію, мораль обивателів (збірки "Оповідання Назара Ілліча, пана Синєбрюхова", 1922; "Аристократка", "Веселе життя", обидві — 1924; "Шановні громадяни", 1926; "Над ким смієтесь?!", 1928; "Зайві люди", 1930). Осн. засоби типізації у творах З. — комічна маска оповідача-обивателя, іронічно-пародійна манера розповіді від першої особи. У циклі "сентиментальних повістей" ("Аполлон і Тамара", 1926; "Про що співав соловей", 1927; "Бузок цвіте", 1930; "Мішель Синягін", 1931) гостро картав інтелігентів-міщан, показав їх духовне убозтво, споживацьку психологію. У присвяченій життю інтелігенції, насиченій великим істор.-докум. матеріалом повісті "Повернена молодість" (1933), користуючись гол. чин. сатир. фарбами, порушив питання сенсу людського життя. Ідейний стрижень зб. "Голуба книга" (1935), складеної з дотепних оповідань, притч, анекдотів і афоризмів, становить думка про моральну недосконалість старого світу, необхідність виховання нової людини, її емоційної сфери. З. прагнув злити сатиру і героїку, докум. і худож. начала, розкрити взаємозв'язки соціального та біологічного, класовогой загальногуманістичного аспектів у житті людини (повісті "Історія одного життя", 1934; "Чорний принц", 1936; "Керенський", "Шоста повість І. П. Бєлкіна. Талісман", обидві — 1937; комедії "Шановний товариш", 1930; "Парусиновий портфель", 1937; "Небезпечні зв'язки", 1940; "Дуже приємно", 1945; "Нехай невдаха плаче", 1946, опубл. 1962, та ін.; кіносценарій "Солдатське щастя", 1942). 1943 опубл. першу частину автобіогр. повісті "Перед сходом сонця" (другу частину опубл. 1972 під назвою "Повість про розум"). 1947 закінчив цикл партиз. оповідань "Ніколи не забудете" (повністю опубл. 1962). На докум. основі створив книгу для дітей "Оповідання про Леніна" (1939 — 40). Виступав як критик. Лірично забарвлена біогр. повість "Тарас Шевченко" (1939) — про осн. етапи життя й творчості укр. поета. Написав передмову до рос. видання "Кобзаря" (Л., 1939). Очолював у Ленінграді ювілейний комітет по відзначенню 125-річчя від дня народження Т. Шевченка. Перекладав твори письменників народів СРСР (у т. ч. українських — О. Гаврилюка, О. Полторацького, П. Панча, Н. Рибака та ін.) і зарубіж. країн. У постанові ЦК ВКП(б) 1946 "Про журнали „Звезда" і „Ленинград"" безпідставно критикувалась творчість З., зокрема його повість "Перед сходом сонця" і оповідання "Пригоди мавпочки". 1988 ЦК КПРС скасував цю постанову як помилкову. Ряд творів З. переклали Л. Ященко та ін.

Тв.: Собрание сочинений, т. 1 — 3. Л., 1986 — 87; Избранное, т. 1 — 2. Л., 1982; Рассказы, М., 1987; Голубая книга. К., 1988; Избранное. М., 1989; Укр. перекл. — Манастир. Х., 1930; Вогні великого міста. В кн.: Російське радянське оповідання. К., 1974.

Літ.: Ершов Л. Ф. Из истории советской сатиры. М. Зощенко и сатирическая проза 20 — 40 гг. Л., 1973; Старков А. Н. Юмор Зощенко. М., 1974; Молдавский Д. М. Михаил Зощенко. Л., 1977; Чудакова М. О. Поэтика Михаила Зощенко. М., 1979; Михаил Зощенко в воспоминаниях современников. М., 1981; Чуковский К. Зощенко. В кн.: Чуковский К. Портреты И. этюды. Минск, 1985; Томашевский Ю. Зощенко, который не смеялся. В кн.: Зощенко М. М. Письма к писателю. — Возвращенная молодость. — Перед восходом солнца. М., 1989; Русские советские писатели. Прозаики. Биобиблиографический указатель, т. 2. Л., 1964.

В. О. Дорошенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зощенко Михайло Михайлович — 1895-1958, рос. письменник; сатиричні оповідання, гуморески, фейлетони, побутові комедії; Голуба книга, Точка зору, Будь людиною, товаришу!, повість Тарас Шевченко. Універсальний словник-енциклопедія