ЙОВКОВ Йордан Стефанов

ЙО́ВКОВ Йордан Стефанов

• ЙОВКОВ Йордан Стефанов

(9.XI 1880, с. Жеравна, тепер Бургаської обл. — 15.Х 1937, Пловдив)

- болг. письменник. З 1904 навчався на юрид. ф-ті Софійського ун-ту. Широкої популярності набув "Оповіданнями" (т. 1 — 2, 1917 — 18), в яких змалював мужність і витривалість солдата-селянина на війні. В повісті "Жнець" (1920) і збірках оповідань "Останця радість" (1926), "Жіноче серце" (1935) та ін. зобразив страждання й радощі, мрії й сподівання селянина. Риси нар. характеру уособлюють герої зб. "Старопланинські легенди" (1927, укр. мовою переклав О. Кетков). Спостереження над природою, ставлення людини до тваринного світу відбились у зб. оповідань "Якби вони заговорили" (1936). Автор драм "Албена", "Мільйонер" (обидві — 1930), "Боряна" (1932) та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Старопланинськї легенди. К., 1976; Рос. перекл. — Рассказы. М., 1957; Избранное. М., 1979; Старопланинские легенды. М., 1990.

■ Літ.: Ильина Г. Я. Йордан Йовков. В кн.: Очерки истории болгарской литературы XIX — XX веков. М., 1959; Шайкевич Б. Воєнні оповідання Й. Йовкова та болгарське реалістичне образотворче мистецтво часів першої Балканської війни. "Слов'янське літературознавство і фольклористика", 1976, в. 11; Гольберг М. Світ Йордана Йовкова. "Всесвіт", 1980, № 11.

В. Н. Климчук.