ЙОУНАССОН УР КЕТЛУМ Йоуханнес

ЙО́УНАССОН УР КЕТЛУМ Йоуханнес

• ЙОУНАССОН УР КЕТЛУМ Йоуханнес

(Jónasson úr Kötlum)

(4.XI 1899, Годдастадір в Далірі — 27.IV 1972, Рейк'явік)

- ісл. письменник. Член Єдиної соціаліст. партії Ісландії. Закін. 1921 вчит. семінарію у Рейк'явіку. Голова Об'єднання революц. письменників Ісландії (1935 — 38), один з засновників журн. "Rauðir pennar" ("Червоні пера"). Ранні вірші мали романтич. характер (збірки "Люлі-лю", 1926; "Співають лебеді", 1929). Збірки "Я прикидаюсь, ніби сплю" (1932), "І все ж я прокинусь" (1935) сповнені віри в творчу силу ідей соціалізму. У зб. "Білосніжна мати" (1937) Й. ур К. звернувся до героїчного минулого Ісландії, у зб. "Важко на світі" (1939) відтворив духовну атмосферу в країні напередодні 2-ї світової війни. Інтернац. спрямування має зб. "Сонце згасає" (1945), в якій Й. ур К. уславлює мужню боротьбу рад. народу у Великій Вітчизн. війні, ряд віршів присвячує сканд. письменникам-антифашистам. Пошук нових худож. форм із збереженням нар. традиції помітний в збірках "Семиденний шлях" (1955), "Неримовані вірші" (1962) та "Місяць молодий і місяць щербатий" (1970), що проклали нові шляхи ісл. поезії. Автор романів "Ангели-хранителі", "Розколоті гори" (обидва — 1943) — про часи 2-ї світової війни, трилогії "Острів мертвих" (1949), "Велике плавання" (1950) і "Континент свободи" (1951) — про ісл. еміграцію до Америки в кін. 19 ст., есе, творів для дітей. Перекладав твори Б. Поленого, А. Макаренка та ін. рад. письменників.

♦ Тв.: Рос. перекл. — [Вірші]. В кн.: Поэзия Европы, т. 2. (1). М., 1977.

■ Літ.: Андрессон К. Е. Современная исландская литература. 1918 — 1948. М., 1957; Неустроев В. П. Литература скандинавских стран (1870 — 1970). М., 1980.

Є. І. Нечепорук.