Йєменська література
Йєме́нська література
• Йєменська література
- л-ра йємен. народу. Створюється араб. мовою. Її витоки — в усній нар. творчості. В доіслам. період і в перші століття після виникнення ісламу (з 7 ст.) набула поширення поезія. Їй притаманні елегійні риси (перша відома елегія араб. мовою — йємен. походження). Поети доіслам. періоду А. бен Маді Каріб, М. бен Хакім та ін. описували міжусобиці того часу, відзначали мужність, відвагу і волелюбство бедуїн. племен. В епоху середньовіччя йємен став одним з осередків бурхливого розквіту араб. класич. л-ри (див. Арабська література середньовічна). В поезії переважали традиційні для стародавньої Аравії вірші (касида й елегія). До найвищих досягнень йємен. поезії 10 — 12 ст. належать "Диван віршів" А. М. аль-Хамадані й поема "Хім'яритська касида" Н. аль-Хім'ярі. Багатовікове іноз. панування надовго загальмувало розвиток нац. культури й л-ри, яка до 40-х pp. 20 ст. дотримувалась середньовічних канонів. Активізація суспільно-політичного життя, опозиційний та антиабсолютистський рух сприяли піднесенню художньої творчості в країні, поступовому оновленню літератури на реалістич. основі. Після 2-ї світової війни поряд з поезією традиц. напряму (Я. Б. М. аль-Ар'яні, А. аль-Хадрані та ін.) починає формуватися реалістичний напрям, представлений спочатку поезією та публіцистикою, а згодом і новелістикою. Помітну роль у поширенні нових політ. ідей та явищ з йємен. л-рі відіграв журн. "Аль-Хікма аль-Йєманійя" ("Йєменська мудрість"). Дедалі виразніше звучать патріотичні мотиви в поезії М. аз-Зубейрі (зачинатель нової йємен. л-ри), З. аль-Мошкі, А. Нумана, А. аль-Мірвані, А. М. аш-Шамі. У 70-х pp. в И. л. влилося нове покоління поетів, які брали участь у революційному русі. Пекучі соціальні й політ. проблеми порушують у своїх віршах А. аль-Бардуні, І. Садик, А. Осман, К. аль-Вазір, М Саллям, М. Н. аль-Ансі. Життя простих людей описує поет А. Наср. Представником романтич. напряму в йємен. поезії є А. Лютфі.
Проза представлена в Й. л. новелою. В цьому жанрі виступають С. аш-Шейбані, А. альМуртеда, С. Зейд, М. Абдальвалі, М. аз-Зерка, М. А. Баалаві. Осн. тематика — історія визв. руху, перебудова суспільства після антимонархіч. революції 1962, становище жінки тощо. З-поміж молодих прозаїків вирізняються Ш. Шаїф, А. Каді, М. Мусанна, М. С. Хейдарі. Набули популярності реалістич. новели й невеликі драм. твори М. С. Місвата, М. Абд аль-Валі, А. Махфуз Омара, А. М. Абдаррахмана та ін. письменників. У лютому 1974 відбувся з'їзд письменників Йємену й засн. Спілку літераторів країни. Вірші й оповідання М. А. Абд аль-Мавля, М. А. Аль-Аріяні, М. Абд аль-Ганіма, М. аз-Зубейрі опубл. у зб. оповідань араб. письменників "Полум'я" (К., 1964) і зб. поезії та прози араб. письменників "Вогненні вітри" (К., 1983). Серед перекладачів з Йєменської л-ри — Т. та І. Лебединські, Б. Чіп, О. Шугай та ін.
■ Літ.: аль-Фахури Х. История араб.кой литературы, т. 1. М., 1959; Котлов Л. Н. Литература. В кн.: Котлов Л. Н. Йеменская Арабская Республика. М., 1971; Кримський А. Ю. История араб.в и араб.кой литєратуры, светской и духовной. В кн.: Кримський А. Ю. Твори, т. 4. К., 1974.
В. І. Ткаченко.