КІАЧЕЛІ Лео

КІАЧЕ́ЛІ Лео

• КІАЧЕЛІ Лео

[справж. — Шенгелая Леон Михайлович; 7(19).II 1884, с. Обуджі, тепер Цаленджиського р-ну — 19. XII 1963, Тбілісі]

- груз. рад. письменник. Навчався 1904 — 05 в Харків. ун-ті. 1906 за революц. діяльність був арештований. 1907 втік з в'язниці, нелегально жив у Москві; 1912 емігрував, учився в Женев. ун-ті. Після Лютневої революції 1917 повернувся до Грузії. На ранній творчості К. позначився вплив імпресіонізму (оповідання "Минуле в сучасному", опубл. 1909, та ін.). Революц. подіям 1905 — 07 присвятив роман "Таріел Голуа" (1917), який заклав основи нової груз. прози. В романі "Кров" (1927) показав шлях революц. селянства до більшовиків у період спаду революції і розгулу реакції. Соціалістичні зміни на селі відтворив у романі "Гваді Бігва" (1938; Держ. премія СРСР, 1941; укр. перекл. С. Голованівського). Тему Великої Вітчизн. війни порушив у романі "Людина гір" (1948). Автор новел, літ.-крит. праць.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Гваді Бігва. К., 1969; Рос. перекл. — Избранное. М., 1957; Рассказы. Тбилиси 1967.

■ Літ.: Сидоренко Г. Шлях народу. "Вітчизна", 1949, № 7; Холодовський С. Роман Лео Кіачелі про героїчних захисників Кавказу. "Радянський Львів", 1950, № 4; Топуриа А. Лео Киачели. Тбилиси, 1985.

О. В. Мушкудіані.