КЮХЕЛЬБЕКЕР Вільгельм Карлович

КЮХЕЛЬБЕ́КЕР Вільгельм Карлович

• КЮХЕЛЬБЕКЕР Вільгельм Карлович

[10(21).VI 1797, Петербург — 11 (23).VIII 1846, Тобольськ]

- рос. письменник, декабрист. Закін. 1817 Царськосел. ліцей, де зблизився з О. Пушкіним і А. Дельвігом. Видавав з В. Одоєвським альм. "Мнемозина", в якому 1824 опубл. програмну ст. "Про напрям нашої поезії, особливо лі, ричної, в останнє десятиріччя". Працював у журн. "Сын отечества" (1825). Був членом таємного Північного т-ва декабристів (1825). За участь у повстанні 14 грудня 1825 засуджений на 20-річну каторгу, яку згодом було замінено на десятирічну, а 1835 — переведено на довічне поселення в Сибіру. У ранніх творах (вірші "Грецька пісня", "До друзів на Рейні", обидва — 1821; трагедія "Аргів'яни", незакін., 1822 — 25) К. закликав до боротьби проти самодержавного гніту. Романом "Останній Колонна" (ч. 1 — 2, 1832 — 43, опубл. 1937) викрив жорстокість і деспотизм тиранії. Вірші "Тінь Рилєєва" (1827, опубл. 1862), "Герой і співець" (1840, опубл. 1862) — на тему служіння поета народові. К. належать також поеми, п'єси. Виступав як критик. Перекладав твори В. Шекспіра. Виявляв інтерес до укр. мови та нар. поезії. Переклав нім. мовою укр. пісню "Їхав козак за Дунай". Окр. твори К. переклали П. Тичина, Л. Первомайський, М. Терещенко, С. Голованівський, П. Воронько, А. Малишко, О. Новицький та ін.

♦ Тв.: Избранные произведения, т. 1 — 2. М. — Л., 1967; Путешествие. Дневник. Статьи. Л., 1979; Укр. перекл. -

[Вірші]. В кн.: Поети-декабристи. К., 1950; Прокофій Ляпунов (Уривок із трагедії). В кн.: Тичина П. Г. Зібрання творів, т. 5, кн. 1. К., 1986.

■ Літ.: Базанов В. Г. Поэты-декабристы. К. Ф. Рылеев, В. К. Кюхельбекер, А. И. Одоевский. М. — Л., 1950; Гоцуленко В. Кюхельбекер (1827). "Дніпро", 1987, № 2; Кунин В. В. Биографический очерк. В кн.: Дельвиг А. А., Кюхельбекер В. К. Избранное. М., 1987.

О. П. Охріменко.