КІЛЬЧИЧАКОВ Михайло Єремійович

КІЛЬЧИЧА́КОВ Михайло Єремійович

• КІЛЬЧИЧАКОВ Михайло Єремійович

(21.XI 1919, улус Верхня Тьоя, тепер Аскизького р-ну Хакаської автономної області — 22.VIII 1990, там же)

- хакас. рад. письменник. Член КПРС з 1944. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1948 учит. ін-т (Абакан) і 1953 Літ. ін-т ім. О. М. Горького (Москва). Проблемам повоєнного села присвячені драма "Вруна" (1951), комедія "Ведмежа улоговина" (1956), п'єси "Чому жовкне листя" (1961), "Каміння, що ожило" (пост. 1979). Автор збірок віршів "У тайзі" (1956), "Жива кров" (1962), "Сліди, що зосталися в серці" (1965), "Степовий вершник" (1978), де торкається суспільно-політ., філос. та морально-етич. проблем. Багато віршів К. стали нар. піснями. Для дітей пише вірші, казки (зб. "Казка про те, як птахи царя вибирали", 1987). Бував на Україні (1973, 1979). Окремі твори К. переклав М. Лиходід.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Рідна кров. В кн.: Веселка від Дніпра до Єнісею. Дніпропетровськ, 1975; Рос. перекл. — Сказка о хитрой лисе. Абакан, 1958; Всходы, — "Медвежий лог". М., 1958; Ливень. Абакан, 1960; Весеннее настроение. Красноярск, 1972; Старая лиственница. М., 1979; Ожившие камни. М., 1983.

■ Літ.: Шеншин В. К. Пьесы М. Кильчичакова. В кн.: Литература Советской Хакассии. Абакан, 1962; Антошин К. Ф. Вдохновенный хайджи. В кн.: Антошин К. Ф. У истоков жизни. Красноярск, 1982.

Б. В. Хоменко.