КІРКОР Адам Гонорій Карлович

КІРКО́Р Адам Гонорій Карлович

• КІРКОР Адам Гонорій Карлович

(псевд. — Ян із Сливина, Собаррі та ін.; 21.I 1818, с. Сливин, тепер Монастирщинського р-ну Смол. обл. — 23.XI 1886, Краків)

- білорус., лит. і польс. учений, літератор і видавець. Закінчив 1838 Вілен. гімназію. Автор досліджень з історії, археології, етнографії, л-ри і лінгвістики Литви, Білорусії, України ("Литва і Русь з погляду історичного, географічного, статистичного й археологічного", 1875, та ін.). В газ. "Виленский вестник" (виходила також польс. мовою — "Kurier Wileński"), редактором якої 1859 — 65 він був, опубл. 1860 статтю Л. Совінського про Т. Шевченка, а 1861 — некролог про укр. поета. Пропагував укр. л-ру і укр. нар. пісню серед поляків та чехів. В одному з розділів праці "Про літературу братніх слов'янських народів" (1874) подав короткий огляд історії укр. л-ри, високо оцінивши творчість Т. Шевченка, учасників "Руської трійці" тощо. Склав словник білорус. мови. Розкопуючи кургани біля сіл Васильківці і Коцюбинці (тепер Гусятинського р-ну Терноп. обл.), виявив рідкісні археол. знахідки. Вивчав печери, зокрема 1879 печери Довбуша на Стрийщині (тепер Львів. обл.).

■ Літ.: Янчук Н. А.-Г. К. Киркор, ученый исследователь Литвы и Белоруссии. "Киевская старина", 1887, № 6 — 7.

Р. П. Головин.