КІРОГА (Quiroga) Орасіо

КІРО́ГА (Quiroga) Орасіо

• КІРОГА (Quiroga) Орасіо

(31.XII 1878, м. Сальта, Уругвай — 19.II 1937, Буенос-Айрес)

- уругв. письменник. Багато років жив у Аргентині. 1910 "втік від цивілізації" до хащів сельви, де провів майже 10 років. Ранні поезії зазнали впливу модернізму (зб. віршів "Коралові рифи", 1901), пізніше наслідував амер. романтиків (оповідання "Чужий злочин", 1904). Започаткував жанр новели в латиноамер. л-рі. Умови особистого життя К. позначилися на багатьох його творах, де помітне місце посідають містичні настрої, інтерес до психопатологічних явищ. К. часто змальовує людей суспільного "дна" (повість "Одержимі", 1905; роман "Історія химерного кохання", 1908; зб. "Оповіді про кохання, безумство і смерть", 1917, та ін.). Визнаний майстер короткого оповідання. Твори К. про дику тропічну природу Пд. Америки належать до т. з. літератури зеленого пекла, представники якої відтворюють драм. боротьбу людини зі стихією. Напівказковий сюжет своєрідно поєднується у К. з реалістич. описами життя звірів, мальовничими картинами природи (збірки оповідань "Казки сельви", 1918; "Дикун", 1920; "Анаконда", 1921; "Вигнанці", 1926; "По той бік", 1935). К. засуджував реліг. фанатизм, війни (оповідання "Європа і Америка", "Бельгійські цвинтарі", "Що робити?" та ін.). Окр. твори К. переклали О. Іванов, В. Харитонов, Л. Маєвська.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Анаконда. К., 1989: Дієта і кохання. "Всесвіт", 1989, № 4; Рос. перекл. — Голоса сельвы. М., 1971; У каждой улицы своя жизнь. М., 1987.

А. Х. Іллічевський.