КАБАК Ністор Петрович

КАБА́К Ністор Петрович

• КАБАК Ністор Петрович

[10 (23).XI 1913, с. Стара Кульна, тепер Котовського р-ну Одес. обл. — 1937, за ін. відомостями — 10.VII 1941]

- молд. рад. поет. Закінчив 1935 Тирасп. пед. ін-т. Автор збірок "Перша борозна" (1932), "Спалахи вогню" (1934), "Вірші", "Від усього серця" (обидві — 1935). У Києві 1935 написав один з найзначніших своїх творів — поему "Бунтівничі серця". Любов'ю до України, мотивами дружби молд. і укр. народів пройняті вірші "На березі Дніпра", "Цвітуть каштани", "Ніструл", "Серце тріпоче". Переклав "Заповіт" і вступ до балади "Причинна" — "Реве та стогне Дніпр широкий..." Т. Шевченка. Деякі твори К. переклали А. М'ястківський, І. Коперник. Незаконно репресований 1937. Реабілітований посмертно.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Республіка. "Літературна газета", 1935, 18 липня; [Вірші]. В кн.: Молдавська радянська поезія. Антологія. К., 1975; Рос. перекл. — Песня полей. Кишинев, 1959.

О. С Романець.