КАЛИНИЧЕВ Станіслав Сергійович

КАЛИ́НИЧЕВ Станіслав Сергійович

• КАЛИНИЧЕВ Станіслав Сергійович

(14.XI 1931, Донецьк)

- рос. рад. письменник, засл. працівник культури УРСР з 1981. Член КПРС з 1961. Закінчив 1954 Ленінгр. ун-т. Працює в пресі, з 1972 — власний кор. журн. "Огонёк" по УРСР. Пише рос. і укр. мовами. Кн. "Оповідання нашої вулиці" (1958), повісті "Романтики" (1960), "Зустрінемося у понеділок" (1961), збірки нарисів "Знизу воно видніше", "Крапля з білого моря" (обидві — 1961), "Володар вогню" (1962), "Родинні коштовності" (1976) та ін. присвячені робітничій молоді. Докум. повісті "Біля вовчого лігва" (1974, у співавт.) та "Звіра ще тільки поранено" (1984, у співавт.) — про героїзм рад. молоді в роки Великої Вітчизн. війни. Морально-етичні проблеми порушено в повістях "П'ята пелюстка бузку" (1980) й "Виклик долі" (1985). Роман "Невінчана губернія" (1988) — про зародження робітн. класу на Донбасі. За сценарієм К. поставлено фільм "Прелюдія долі" (1985). Твори К. перекладено польс., болг., чес. мовами.

Тв.: Сувенир. К., 1962; Пока следы тают. К., 1973; Люди добрые. М., 1978; Год неспокойного солнца. К., 1978.

Літ.: Хинкулов Л. Приметы человека и времени. "Радуга", 1978, № 5; Федоровская Л. Особый дар, особая судьба. "Радуга", 1986, № 2.

Ю. С. Чикирисов.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me