КАЛИНОВИЧ Іван Титович

КАЛИНО́ВИЧ Іван Титович

• КАЛИНОВИЧ Іван Титович

(25.XI 1884, Львів — 11.XI 1927, там же)

- укр. бібліограф, видавець, перекладач, громад. діяч. Навчався у Терноп. і Заліщицькій учит. семінаріях. Брав участь у діяльності масової легальної революц. орг-ції трудящих Зх. України "Сельроб", редагував її орган — газ. "Наше слово". Був секретарем Бібліогр. комісії Наукового товариства імені Шевченка. Укладач бібліогр. праць "Переклади з української мови" (1912), "Переклади з української літератури" (1916 — 17), "Преса з приводу смерті Івана Франка" (1916), "Поазбучний спис творів М. Ячкова..." (1917). К. належить перша спроба бібліографування праць В. І. Леніна ("Твори В. Леніна в українськім виданню", 1920). 1914 організував вид-во "Всесвітня бібліотека". Писав вірші, друкував їх у дит. журналах, виступав зі статтями в газетах "Діло", "Громадський голос", "Руслан" та ін. (під псевд. Демко Любий). Перекладав твори Максима Горького, В. Короленка, С. Жеромського, Я. Врхліцького, Б. Келлермана, Г. Манна та ін. У рукопис. спадщині К., яка зберіг. у Львів. наук. б-ці ім. В. Стефаника АН УРСР, — бл. 300 тис. бібліогр. карток, листи до В. Бобинського, М. Вороного, А. Крушельницькото та ін.

Літ.: Калинець І., Кущ О. Упорядкування документальних матеріалів особистого фонду І. Т. Калиновича. "Архіви України", 1971, № 1.

М. П. Гуменюк.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me