КАЛУЖНЯЦЬКИЙ Омелян Ієронімович

КАЛУЖНЯ́ЦЬКИЙ Омелян Ієронімович

• КАЛУЖНЯЦЬКИЙ Омелян Ієронімович

(11.I 1845, с. Тур'є, тепер Старосамбірського р-ну Львів. обл. — 3.VII 1914, Чернівці)

- укр. філолог, палеограф, фольклорист, чл.-кор. Рум. академії з 1890 і Петерб. АН з 1891. Навчався у Львів. (1863 — 65) і Віден. (1865 — 67) ун-тах. У 1875 — 1914 — професор Чернів. ун-ту. Досліджував давньорус, укр., рум. та ін. пам'ятки в архівах Москви, Петербурга, Києва, Львова та ін. міст. Осн. праці: "Огляд слов'яноруських пам'яток мови й письменства, що зберігаються в бібліотеках і архівах львівських" (1877), "Молдавські та мунтянські документи з архівів міста Львова" (1878), "„Ігумена Нафанаїла книга про віру", її джерела і значення в південноруській полемічній літературі" (1886), "Пам'ятки старослов'янської мови, т. 1. Путнянське євангеліє" (1888), "З панегіричної літератури південних слов'ян" (1901) та ін. Його нарис "Русинська мова і література" (1899) — перша спроба аналізу мовного й літ. процесу на Буковині від старорус. часів до кінця 19 ст. Фольклорно-етногр. розвідка "Собіткові пісні західногалицьких малорусів" (1905) — про різновид купальських пісень та ігор — містить дев'ять таких творів ("Ой собітко, собітко...", "Заплакала собітка" та ін.) з нотним записом осн. мелодії. Автор розвідки "Про порядок числення і назву місяців у гуцулів" (1905), брошури "До відкриття пам'ятника Гоголю в Москві" (1909). Праці К. схвально оцінювали М. Драгоманов та І. Франко.

О. С. Романець.