КАЛЯННИК Іван Іванович

КАЛЯ́ННИК Іван Іванович

• КАЛЯННИК Іван Іванович

(справж. прізв. — Калянников)

[7(20).III 1911, с. Дятьково, тепер місто Брян. обл. — 15.VII 1937, Київ]

- укр. рад. поет. Закінчив Харків. технікум сходознавства та сх. мов. Працював робітником Харків. паровозобуд. заводу. Друкувався з 1929. Автор поем "Бригадир" (1931), "Товариш Карий" (1934), збірок віршів "Риси обличчя", "Струм" (обидві — 1931), "Висока путь" (1932), "Поезії" (1933). Думи і переживання молодого робітника, активного учасника соціально-екон. перетворень, — основний зміст творів К. На поч. 30-х pp. K. кілька разів бував у Серед. Азії, внаслідок чого з'явилися збірки "Дорога на Схід" (1933), "Майдан", "Східні новели" (обидві — 1934), "Гордість" (1936). Незаконно репресований 1937. Реабілітований 1958.

♦ Тв.: Поезії. К., 1959; Робочий ранок. Х., 1962.

■ Літ.: Нагнибіда М. Сторінка поетичного літопису. В кн.: Калянник І. Поезії. К., 1967.

С. А. Крижанівський.