КАМАНІН Іван Михайлович

КАМА́НІН Іван Михайлович

• КАМАНІН Іван Михайлович

[11 (23).IX 1850, містечко Димер, тепер смт Вишгородського р-ну Київ. обл. — 11.I 1921, Київ]

- укр. історик, архівіст, палеограф, літературознавець. Закінчив 1872 істор.-філол. ф-т Київ. ун-ту. З 1883 працював у Київ. центр. архіві давніх актів. Брав участь у виданні "Архива Юго-Западной России". Після Жовтн. революції був членом Археографічної комісії при УАН та керівником Центр. архіву давніх актів. Автор праць із заг. історії, історії слов'янства, історії України 16 — 17 ст. (зокрема Києва), з археології, історіографії, архівознавства, палеографії, філігранології. Досліджував історію л-ри: "Плач Київського лаврського ченця Ієремії кінця XVIII століття", "Політична сатира кінця XVIII ст." (1890), "Наукові й літературні твори М. В. Гоголя з історії Малоросії" (1902), "Ще до пісні про Петра Сагайдачного" (1908), "Замітки на полях Острозької біблії 1581 р. її читачів XVII ст." (1911), "Про історичну драму М. В. Гоголя" (1912), "Південно-російські богатирі козацького періоду" (1913) та ін. Пізнавальне значення зберегли статті К. з палеографії, присвячені пам'яткам писемності України 15 — 18 ст.: "Матеріали з історії південно-руського письма в XV — XVIII століттях", "Палеографічний ізборник" (в. 1, 1899), "Метричний метод у палеографії" (1905), "Чи дійшло до нас в оригіналі Пересопницьке Євангеліє (про оригінальність цього Євангелія)". Основна праця з філігранології — "Водяні знаки на папері українських документів XVI і XVII вв. (1566 — 1651)" (1923, у співавт. з О. Вітвіцькою). Бібліографія праць К. міститься в його кн. "Звіринецькі печери в Києві: Їхня давність і святість" (1914). За ред. К. вийшли "Сочинения и письма П. А. Кулиша" в 5 томах (К., 1908 — 10). Частина архіву зберіг. в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Портрет с. 391.

■ Літ.: Невидані спомини І. М. Каманіна про В. Б Антоновича. "Україна", 1928, № 6.

С. А. Гальченко.