КАМАЛ Шаріф

КАМА́Л Шаріф

• КАМАЛ Шаріф

(справж. прізв. — Байгільдієв)

[16(28).II 1884, с. Татарська Пішля, тепер Рузаєвського р-ну Мордов. АРСР — 22.XII 1942, Казань]

- татар. рад. письменник. Член КПРС з 1919. Навчався в медресе. У новелах 1909 — 12 "В пошуках щастя", "На чужині", "Бродяга", повісті "Чайка" (1915) відтворив тяжке життя сезонних робітників, рибалок Каспію і шахтарів Донбасу. Сатир. комедія "Хаджі Ефенді одружується" (1915) спрямована проти міщанства. Автор п'єс "Вогонь" (1929), "Гори" (1932) і "За туманом" (1934), романів "На світанку" (1927), "Коли народжується прекрасне" (1937). Осн. тема творів рад. часу — глибокі зміни в житті татар. народу після Великого Жовтня. Переклав роман "Піднята цілина" М. Шолохова. Жив на Україні, працював на шахтах Донбасу. Драма "Вороняче гніздо" (1930) — про революц. боротьбу трудящих Донбасу.

♦ Тв.: Избранные произведения, т. 1 — 2. Казань, 1983-84.

■ Літ.: Шариф Камал (К 30-летию литературной и общественной деятельности). Казань, 1940.

М. М. Плісецький.