КАМАЛ Галіасгар

КАМА́Л Галіасгар

• КАМАЛ Галіасгар

(справж. прізв. — Камалетдінов)

[25.ХП 1878 (6.I 1879) Казань — 8.VI 1933, там же]

- татар. рад. письменник, публіцист і громад. діяч. 1900 закінчив медресе "Мухаммадія". Напередодні революції 1905 — 07 проводив просвітницьку діяльність. Був видавцем і редактором демокр. газет, сатир. журналів. Виступав зі статтями, в яких пропагував ідеї марксизму. Автор п'єс "Нещасливий юнак" (1898), "Заради подарунку", "Перша вистава" (обидві — 1908), "Банкрут" (1912), "Коханка", "Таємниця нашого міста" (обидві — 1913). У п'єсах, написаних після Великого Жовтня ("Три життя", 1933; "Сліпі майстри", 1935. та ін.), показав безправне становище і боротьбу робітн. класу в дожовтн. час, класовий антагонізм на селі, глибокі зміни в житті татар. народу за Рад. влади. Писав сатир. вірші. У газ. "Юлдуз" ("Зірка") 1914 опубл. ст. І. Ібрагімова "Поет-герой" про Т. Шевченка. Переклав окремі п'єси М. Гоголя, О. Островського, Максима Горького та ін. З ім'ям К. пов'язано створення (1907) і становлення татар. професійного нац. театру "Сайяр" в Оренбурзі.

♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Сузір'я, в. 26. К., 1987; Рос. перекл. — Первое представление. Казань, 1939; Пьесы. Казань, 1940.

■ Літ.: Гайауллин М. Х. Галиасгар Камал (1879 — 1933). Казань, 1978.

М. M. Плісецький.