1. Українська літературна енциклопедія

КАМЕНЯР

КАМЕНЯ́Р

• "КАМЕНЯР"

- респ. вид-во системи Держкомвидаву УРСР. Засн. 1939 як книжкова редакція львів. обласної газ. "Вільна Україна". 1940 перетворене в обл. вид-во "Вільна Україна", на базі якого 1950 організоване Львів. обл. книжково-журн. вид-во. З 1964 — респ. вид-во "Каменяр". Поширює свою діяльність на Волин., Львів., Ровен., Терноп. і Хмельн. області. Випускає наук.-популярну, сусп.-політ., виробн., дит., турист. і краєзнавчу л-ру. Чільне місце займає розділ худож. л-ри. Спільно з вид-вом "Карпати" з 1979 видає б-ку "Карпати", в якій друкуються кращі твори укр. письменників (І. Франка, О. Кобилянської, С. Тудора, Я. Галана, П. Козланюка, В. Гжицького, Р. Федоріва та ін.). У "К." вперше надр. твори С. Тудора ("День отця Сойки"), Я. Галана ("Під золотим орлом"), О. Гаврилюка ("Береза"), Я. Кондри ("Поезії"), П. Козланюка ("Юрко Крук"), Ю. Мельничука ("Ярослав Галан"), Ірини Вільде ("Сестри Річинські"), Григорія Тютюнника ("Хмарка сонця не заступить"), Р. Іваничука ("Вода з каменю"), Р. Федоріва ("Сліди на скелях"), Т. Мигаля ("На бистрині"), М. Рудницького ("Письменники зблизька"), Д. Павличка ("Любов і ненависть"), Р. Лубківського ("Зачудовані олені"), М. Ільницького ("Земні артерії") та ін. Твори Ірини Вільде, Р. Іваничука, Д. Павличка були згодом відзначені Держ. премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. 1960 — 63 "К." видав серію "На добрий вечір" (понад 20 випусків), в якій надр. збірки новел та оповідань "Маша з Верховини" О. Гончара, "На зеленій Буковині" Ю. Яновського, "Березовий сік" М. Стельмаха, "Цілина" Я. Галана, "Помста" В. Гжицького, "Було і мені сімнадцять" П. Інгульського, "Вино з троянд" B. Симоненка та ін. Видано переклади ряду творів, зокрема — з польської ("Райдуга" і "Просто любов" В. Василевської, "Катар" C. Лема), чес. ("Чорне сонцестояння" К. Ярункової, "Емігранти" Л. Юрика), болг. ("Три самітники" Б. Райнова) та нім. ("Райдуга" Б. Апіца) мов. Нагород. Почес. грамотою Президії Верх. Ради УРСР (1969).

■ Літ.: Гнатюк Д. Книговидавнича справа на Україні в післявоєнні роки. К., 1965; Воловець Л. "Каменяр" — найменшим друзям. В кн.: Література. Діти. Час, в. 11. К., 1986: Видавництво "Каменяр". 1939 — 1989. Бібліографічний покажчик. Львів, 1989.

М. В. Нечай.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каменяр — каменя́р іменник чоловічого роду, істота Каменяр про І.Я.Франка Орфографічний словник української мови
  2. каменяр — Каменолом, каменотес; (на будові) муляр. Словник синонімів Караванського
  3. каменяр — [камеин’ар] -н'ара, ор. -н'арем, м. (на) -н'арев'і/-н'ару, кл. -н'ареи, мн. -н'ар'і, -н'ар'іў, д. -н'арам Орфоепічний словник української мови
  4. каменяр — Каменотëс — stonemason — *Steinarbeiter – 1) Робітник, що видобуває каміння в кар’єрі, каменолом, каменотес. 2) Робітник, що обтісує каміння. Гірничий енциклопедичний словник
  5. каменяр — -а, ч. 1》 Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. 2》 Робітник, що обтісує каміння. 3》 розм., рідко. Те саме, що муляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. каменяр — КАМЕНЯ́Р (робітник, який видобуває та обробляє каміння), КАМЕНОЛО́М. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Л. Дмитерко); Трохи далі, під скелею Богатир, юрмилися каменоломи (Я. Баш). МУ́ЛЯР (майстер мурування), КАМЕНЯ́Р розм. Словник синонімів української мови
  7. каменяр — Каменя́р, -ра́, -ре́ві; -нярі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. каменяр — КАМЕНЯ́Р, а, ч. 1. Робітник, що видобуває каміння в кар’єрі; каменолом. А яке ж видовище навколо!.. Б’є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 65); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  9. каменяр — Каменя́р, -ра м. Каменоломъ. Желех. Словник української мови Грінченка