1. Словник української мови в 11 томах

каменяр

КАМЕНЯ́Р, а, ч.

1. Робітник, що видобуває каміння в кар’єрі; каменолом.

А яке ж видовище навколо!.. Б’є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 65);

*Образно. Ми рабами волі стали; На шляху поступу ми лиш каменярі (Фр., X, 1954, 48).

2. Робітник, що обтісує каміння.

3. розм., рідко. Те саме, що му́ляр.

Весела робота — це втіха і мета життя. Коли кожне знає, куди прикласти своїх рук, як каменяр знає, куди ляже кожний камінь у стіні,— як радісно тоді жити..! (Ю. Янов., II, 1958, 116);

Я каменяр, В Каховці нині Не перший дім будую я (Нагн., Вибр., 1957, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каменяр — каменя́р іменник чоловічого роду, істота Каменяр про І.Я.Франка Орфографічний словник української мови
  2. каменяр — Каменолом, каменотес; (на будові) муляр. Словник синонімів Караванського
  3. каменяр — [камеин’ар] -н'ара, ор. -н'арем, м. (на) -н'арев'і/-н'ару, кл. -н'ареи, мн. -н'ар'і, -н'ар'іў, д. -н'арам Орфоепічний словник української мови
  4. каменяр — Каменотëс — stonemason — *Steinarbeiter – 1) Робітник, що видобуває каміння в кар’єрі, каменолом, каменотес. 2) Робітник, що обтісує каміння. Гірничий енциклопедичний словник
  5. каменяр — -а, ч. 1》 Робітник, що видобуває каміння в кар'єрі; каменолом. 2》 Робітник, що обтісує каміння. 3》 розм., рідко. Те саме, що муляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. КАМЕНЯР — • "КАМЕНЯР" - респ. вид-во системи Держкомвидаву УРСР. Засн. 1939 як книжкова редакція львів. обласної газ. "Вільна Україна". 1940 перетворене в обл. вид-во "Вільна Україна", на базі якого 1950 організоване Львів. обл. книжково-журн. вид-во. Українська літературна енциклопедія
  7. каменяр — КАМЕНЯ́Р (робітник, який видобуває та обробляє каміння), КАМЕНОЛО́М. Б'є об камінь невсипущий молот Та в атаку йдуть каменярі (Л. Дмитерко); Трохи далі, під скелею Богатир, юрмилися каменоломи (Я. Баш). МУ́ЛЯР (майстер мурування), КАМЕНЯ́Р розм. Словник синонімів української мови
  8. каменяр — Каменя́р, -ра́, -ре́ві; -нярі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. каменяр — Каменя́р, -ра м. Каменоломъ. Желех. Словник української мови Грінченка