КАМ'ЯНЕЦЬКА ХРОНІКА

КАМ'ЯНЕ́ЦЬКА ХРОНІКА

• "КАМ'ЯНЕЦЬКА ХРОНІКА"

- найбільша з трьох істор. хронік (поряд з Венеціанською та Польською), укладених в 17 ст. кам'янець-подільськими вірменами братами Акопом та Аксентом. Початок і кінець написано західновірм. мовою, осн. частину — вірмено-кипчацькою. 1896 повн. опубл. Г. Алішаном у Венеції. "К. х." відтворює гол. чин. події, що відбувалися у Кам'янці-Подільському, а також на Правобережній і Зх. Україні, в Польщі, Молдавії й Валахії з 1430 по 1652. Її осн. частина стосується періоду загострення польс.-тур. відносин, кульмінацією якого стали битва під Цецорою й Хотин, війна. У "К. х." відображено участь укр. козацького війська у цих кампаніях під проводом гетьмана Бородавки, його страту, обрання гетьманом П. Сагайдачного та ін. події. Вірмено-кипчацьку частину тексту за 1620 — 21 опубл. в рос. (О. Гаркавця, 1984) та укр. (Я. Тучапського, 1985, з рос.) перекладах.

Літ.: Укр. перекл. — Кам'янецька хроніка. "Жовтень", 1985, №4; Рос. перекл. — "Каменецкая хроника". В кн.: Османская империя в первой четверти XVII века. М., 1984.

О. М. Гаркавець.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me