КАНІВЕЦЬ Володимир Васильович

КАНІВЕ́ЦЬ Володимир Васильович

• КАНІВЕЦЬ Володимир Васильович

(5.Х 1923, с. Весела Долина, тепер Глобинського р-ну Полтав. обл.) — укр. рад. письменник. Член КПРС з 1952. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1952 Латв. ун-т (Рига). Працював 1953 — 63 у редакціях різних періодич. видань Риги, Києва. Очолював 1966 — 81 Житом. орг-цію СПУ. Друкується з 1953. Пише укр. і рос. мовами. Перші твори К. — п'єси "Після весілля" (1956) та "Жених з орденом" (1958) — присвячені морально-етич. питанням. Цю тематику К. розробляє і в комедіях "Мама збирається заміж" (1983), "Леся Калина — славна дівчина" (1986). В політ. п'єсах "Затоплений острів" (1963), "Міс Америка" (1987) порушує питання боротьби за мир. Трагедія "Операція на совісті" (1988) — про долю репресованих у часи культу особи. П'єси К. поставлено в багатьох театрах країни. У збірках новел і оповідань "Відкриття Тофаларії" (1962), "Листи коханої" (1965), ромам "Вогнища в тайзі" (1963) утверджуються добро і людяність, почуття громадян. обов'язку. На докум. матеріалі К. створив істор. повість "Кармалюк" (1965). Роман "Крах „дисидентки"" (1985) — про складні ідеолог, колізії в сучасному світі. Осн. в творчості К. є ленінська тема. Початковий період революц. діяльності В. І. Леніна показано в п'єсі "Перші барикади" (1980), боротьбу О. І. Ульянова і членів партії "Народна воля" проти самодержавства — у докум. повісті "Олександр Ульянов" (1961) і п'єсі "Смерть на ешафоті" (1982). Ользі Ульяновій присвячено повість "Сестра Оля" (1980). Образ молодого Леніна, те соціальне і родинне оточення, в якому формувався його характер, відтворено в романі "Ульянови" (1967; Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1970). Повість "Студент університету" (1970) — продовження роману "Ульянови". В романі "Ранок генія" (1979) К. висвітлює діяльність В. І. Леніна в період розгрому народництва. Про перебування його на засланні в Шушенському — повість "Хлопчик і жар-птиця" (1968). Своєрідним прологом до циклу творів про В. І. Леніна є романи "Провісники" (1976) та "Земля і воля" (1982), присвячені створенню революц. орг-цій "Південноросійський союз робітників" і "Земля і воля". До сторіччя від дня страти О. І. Ульянова К. написав трагедію "На порозі вічності" (1987). Автор драми "Брестський мир" ("Брест, 1918 рік", 1987). Опубл. зб. статей і есе "Діалог" (1983). Твори К. відзначаються яскраво окресленими характерами, внутр. напругою зображуваних подій. Окремі з них перекладено рос., білорус., молд., лит., латис., узб., туркм., болг., словац., угор., англ., франц., нім. та ін. мовами.

♦ Тв.: Твори, т. 1 — 4. К., 1983 — 84; Рос. перекл. — Предвестники. М., 1986; Первые баррикады. М., 1988.

■ Літ.: Опанасюк О., Півторадні В. Володимир Канівець. В кн.: Письменники Радянської України, в. 9. К., 1979; Голубєва З. Вірність покликанню. В кн.: Канівець В. Твори, т. 1. К., 1983: Орлик П. И. Послесловие. В кн.: Канивец В. Ульяновы. К., 1984.

Г. Ф. Семенюк.