КАПУТІКЯН Сільва (Сірвард) Барунаківна

КАПУТІКЯ́Н Сільва (Сірвард) Барунаківна

• КАПУТІКЯН Сільва (Сірвард) Барунаківна

(20.I 1919, Єреван)

- вірм. рад. письменниця. Член КПРС з 1945. Закінчила 1941 Єреван. ун-т, 1949 — 50 навчалася на Вищих літ. курсах при Літ. ін-ті ім. О. М. Горького (Москва). Автор поетич. збірок "Дві розмови" (1944), "В ці дні" (1945), "Мої рідні" (1951; Держ. премія СРСР, 1952), "Щиросердна розмова" (1955), "В добру путь" (1957), "Роздуми на півдорозі" (1961), "Вірність" (1975), "Зима йде" (1988) та ін., в яких звертається, зокрема, до теми тяжкої і трагічної долі вірменського народу на поч. 20 ст. Вірші про кохання пройняті громадян. звучанням. Книги дорожніх вражень "Каравани ще в дорозі" (1964), "Меридіани карти і душі" (1976) — про життя зарубіж. вірмен. Пише п'єси, твори для дітей, виступає з публіцистич. статтями (кн. "Мій час", 1979). Не раз бувала на Україні, якій присвятила цикл віршів "Під київськими каштанами" і поезії "В садах під Києвом", "В українському селі" (всі — 1950), "Тарасові Шевченку" (1961). Переклала окремі твори Т. Шевченка ("Заповіт"), І. Франка (пролог до поеми "Мойсей"), Лесі Українки (поезії "Хвилина розпачу", "Забута тінь", "Хто вам сказав, що я слабка..."), П. Тичини (вірші "Гаї шумлять", "Арфами, арфами", "Плуг" та ін.), А. Малишка (поезії "Дуб у Нью-Йорку", "В Чікаго") та ін. Ряд творів К. переклали П. Тичина, Д. Павличко, В. Коротич, В. Кочевський, Валентина Ткаченко, О. Ющенко та ін.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Сузір'я, в. 1. К., 1967: [Вірші]. В кн.: Сузір'я, в. 7. К., 1973; [Вірші]. В кн.: Вірменська радянська поезія. Антологія. К., 1980; Горда любов. К., 1982; Рос. перекл. — Верность. М., 1975; Проза. Ереван, 1979; Кровля Армении. М., 1981; Меридианы карты и души. М., 1982; Часы ожидания. М., 1983, Встречи без расставаний. Ереван 1987; Избранные произведения, т. 1 — 2. М., 1989.

Літ.: Суровцев Ю. О сердце и любви. В кн.: Капутикян С. Б. Моя страница. М., 1970; Кочевський В. Поетична душа Вірменії. В кн.: Капутікян С. Б. Горда любов. К., 1982.

С. Г. Амірян.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me