КАРМЕН

КАРМЕ́Н

• КАРМЕН

(справж. прізв. — Коренман; криптоніми — К-н, Л. К., Л. О. К.) Лазар (Лев) Осипович

[14(26).XII 1876, Одеса — 19.IV 1920, там же]

- рос. письменник. Численні твори К. присвячені гол. чин. життю портової бідноти (збірки нарисів "У рідному гнізді", 1900; "На дні Одеси", "Діти — глухарі", обидві — 1904, та ін.), робітників гранітних кар'єрів (книги "Куля піднялася", 1903; "Квіти", 1909, та ін.), дрібних службовців (повість "Життя одеських прикажчиків", 1903), революц. подіям 1905, 1917 і часів громадян. війни (оповідання "Ріка скресла", 1906; "Потьомкінські дні", 1907; зб. оповідань "Під червоною зорею", 1919; "До сонця!", 1923). В оповіданні "Розміняли" (1917) звернувся до образу В. І. Леніна. 1919 К. був арештований денікінською контррозвідкою і підданий катуванням, що призвело до його передчасної смерті.

♦ Тв.: Рассказы, т. 1. СПБ, 1909; Накануне. М. — Л., 1927; Рассказы. М., 1977.

■ Літ.: Островская Н. Бытописатель одесских "дикарей". В кн.: Максимові Горькому. Одеса. 1968; Катаев В. Л. О. Кармен (1876 — 1920). В кн.: Кармен Л. О. Рассказы. М., 1977; Семеновский О. Он видел небо в алмазах. В кн.: Семеновский О. Молдавская тетрадь. Кишинев, 1979.

Г. Д. Зленко.