КАРПЕНКО Микола Іванович

КАРПЕ́НКО Микола Іванович

• КАРПЕНКО Микола Іванович

(14.VIII 1925, с. Вороньків, тепер Бориспільського р-ну Київ. обл.)

- укр. рад. поет. Член КПРС з 1949. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1959 ВПШ (Київ). Працював у пресі. У 1971 — 75 очолював Івано-Франк. орг-цію СПУ. Друкується з 1950. Автор збірок "Стежками юності" (1960), "Невідправлені листи" (1965), "Барви і звуки" (1968), "Озброєна муза" (1970), "Перевесло" (1975), "З висоти поля" (1978), "Блискавиці" (1984; премія ім. В. М. Сосюри, 1984), "З горобиної ночі" (1985). Теми нар. подвигу в роки Великої Вітчизн. війни, відповідальності митця перед народом і власного совістю — стрижневі в ліриці поета. Видав книжки сатири і гумору "Особиста каланча Гаврила Квача" (1963), "Скорочений Ціцерон" (1982), зб. нарисів "Довір'я" (1966) та ін. Для сатир. творів характерні саркастичні інтонації, соціальна гострота, філософічність. Окремі твори К. перекладено рос., білорус., молд., лит., вірм., азерб., казах., башк., угор., англ. мовами.

Тв.: Дієслово. К., 1980; Перед собою і людьми. К., 1988; Рос. перекл. — С высоты поля. М., 1983.

Літ.: Павличко Д. "Квітуча гілка з пахощами грому". В кн.: Павличко Д. Магістралями слова. К., 1977; Косяченко В. Прийнялося! В кн.: Косяченко В. Любов'ю окрилений сміх. К., 1985; Осадчук П. Висота, відстояна в бою. В кн.; Карпенко М. Вибране К., 1985.

Л. М. Скирда.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me