КАРПЕНТЬЄР (Carpentier) Алехо
КАРПЕНТЬЄ́Р (Carpentier) Алехо
• КАРПЕНТЬЄР (Carpentier) Алехо
(26.XII 1904, Гавана — 24.IV 1980, Париж)
- кубин. письменник, публіцист, мистецтвознавець, дипломат, громад. діяч. У 1920 — 22 навчався в Гаван. ун-ті, париз. ліцеї Жазон. Належав до "Групи меншості" (1923 — 28), що обстоювала ідеї культур. і політ. оновлення країни, екон. незалежність від США. 1927 засн. (разом з Х. Марінельйо) прогрес. журн. "Revista сіє Avarice" ("Журнал наступу"). За виступи проти диктаторського режиму 1927 був арештований. У 1928 — 39 — в еміграції (Франція), 1945 — 59 жив у Венесуелі. Брав участь у 2-му Міжнар. конгресі письменників на захист миру й культури (Іспанія, 1937). Після перемоги Кубин. революції 1959 повернувся на батьківщину. 1962 — 66 — віце-президент Нац. ради культури та директор Нац. вид-ва. З 1966 — радник посольства Куби у Франції. 1960 приїздив до СРСР, відвідав Київ. Ранні твори: зб. "Антільські вірші" (1932, написана в стилі т. з. чорної, або афрокубинської, поезії), роман "Екуе-Ямба-о!" (1933), в якому змальовано стародавні обряди і вірування кубин. негрів. Повість "Царство від світу цього" (1949), в якій йдеться про нар. повстання на о. Сан-Домінго (тепер Гаїті) у 18 ст., — один з перших творів сучас. напряму латиноамер. л-ри, що дістав назву "магічного реалізму" (термін запроваджений К.). Автобіогр. елементи наявні в романі "Загублені сліди" (1953). В романі "Розправа з методом" (1974, рос. перекл. — "Превратности метода") К. у сатир. дусі змальовує узагальнений образ латиноамер. диктатора, відображає боротьбу народу проти тиранії. Роман-епопея "Весна священна" (1978) — широка панорама подій на Кубі 30-х pp. до перемоги Кубин. революції. Роздуми письменника про істор. самобутність континенту, про зв'язок між історією і сучасністю, призначення людини у суспільстві — в зб. оповідань "Війна часів" (1958; сюди ж увійшла повість "Мандрівка до початку", 1944), повістях "Погоня" (1956), "Право на притулок" (1973), "Концерт барокко" (1974), романах "Вік просвітництва" (1962), "Арфа і тінь" (1979, про Х. Колумба). Автор фундамент. дослідження "Музика Куби" (1946), книжок статей і есе "Спорідненості й відмінності" (1964), "Сенс буття" (1974), "Хроніки" (т. 1 — 2, 1975 — 76), "Музикант, який живе у мені" (1980), "Есе" (1984). На Кубі 1982 засн. Культурний центр "Алехо Карпентьєр". Окр. твори К. переклали Ю. Покальчук, М. Жердинівська, А. Перепадя, О. Мокровольський, В. Шовкун, Б. Оленів, О. Буценко та ін.
♦ Тв.: Укр. перекл. — Мандрівка до початку. "Всесвіт", 1976, № 2; Розправа з методом. "Всесвіт", 1976, № 6 — 7; Концерт барокко. В кн.: Латиноамериканська повість. К., 1978; Загублені сліди. К., 1978; Царство від світу цього. В кн.: Сучасна кубинська повість. К., 1981; Весна священна. К., 1983; Шлях довжиною в півстоліття. "Всесвіт", 1984, № 12; Мексіканський художник Дієго Рівера. "Всесвіт", 1986, № 12; На захист детективного жанру. "Всесвіт". 1988; № 1; "Коханець леді Чаттерлей". "Всесвіт", 1989, № 8; Рос. перекл. — Избранные произведения, т. 1 — 2. М., 1974; Право политического убежища. В кн.: Кубинская повесть. М., 1976; Мы искали и нашли себя. М., 1984; Превратности метода. М., 1987.
■ Літ.: Осповат Л. Человек и история в творчестве Алехо Карпентьера. "Латинская Америка", 1973, № 4; Новиченко Л. "Розправа з методом" — роман перш за все політичний. "Всесвіт", 1976, № 6; Покальчук Ю. Сучасна латиноамериканська проза. К., 1978; Жердинівська М. Латиноамериканська симфонія. "Всесвіт", 1981, № 1; Алехо Карпентьєр — хронологія життя і творчості. "Всесвіт", 1981, № 1; Згокова Н. С. Алехо Карпентьєр. Л., 1982; Буценко О. Творець нового епосу. — Р. Респал Фіна. Культурний центр "Алехо Карпентьєр". "Всесвіт", 1984, № 12; Балашова Т. В. Алехо Карпентьєр 1904 — 1980. Библиографический указатель и методические рекомендации. М., 1987.
О. А. Буценко.