КАТАХРЕЗА
КАТАХРЕ́ЗА
• КАТАХРЕЗА
(грец. κατάχρησις — зловживання, неправильне вживання слова)
- метафора, стилістично вмотивоване порушення норм сполучуваності слів, поєднання понять і виразів всупереч їхньому буквальному змістові. Поява К. зумовлена істор. розвитком лексико-семантичної структури мови, здатністю слова вживатись у переносному значенні й міняти свою внутр. форму (див. Внутрішня форма слова). У ширшому розумінні К. — таке використання слова, коли забувається його первісне значення (напр.: зелене чорнило, кольорова білизна). У худож. л-рі, зокрема поезії, використовується як експресивний засіб (напр.: "Білим жалем вечір кинув тіні, // Білим жалем білий шум пороші". В. Чумак: "Випив доброго вина залізний день", П. Тичина). К. є в назвах багатьох творів ("Весна зимова" Лесі Українки, "Веселий похорон" В. Симоненка, "Ніж у сонці" І. Драча та ін.). Див. також Оксиморон.
В. А. Чабаненко.
Значення в інших словниках
- катахреза — катахре́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- катахреза — -и, ж. Сполучення слів, логічно не узгоджених між собою (підошва гори, ручка дверей). || Таке використання слова, коли забувається його первісне значення (зелене чорнило). Великий тлумачний словник сучасної мови
- катахреза — Слово переносне Словник чужослів Павло Штепа
- катахреза — КАТАХРЕ́ЗА, и, ж., лінгв., літ. Неправильне чи незвичне вживання сполучень слів із несумісними лексичними значеннями. У катахрезі спостерігається поєднання переносних значень слів усупереч несумісності їх первинних лексичних значень (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- катахреза — катахре́за (від грец. κατάχρησις – зловживання) вид тропа, в якому слова і звороти вжиті у неприродному, часто перебільшеному значенні; різновид гіперболічної метафори, а в звичайному реченні – мовна помилка, що стала нормою вживання (напр., червоне чорнило). Словник іншомовних слів Мельничука