КАШШАК (Kassák) Лайош

КА́ШШАК (Kassák) Лайош

• КАШШАК (Kassák) Лайош

(21.III 1887, с. Ершекуйвар — 22.VII 1967, Будапешт)

- угор. письменник. Закінчив гімназію в Ершекуйварі. Після падіння Угор. Рад. республіки емігрував до Відня. 1927 повернувся до Угорщини. Дебютував у 1910-х pp. як представник революц. авангарду. Збірки віршів "Вогнища співають" (1920), "Книжка чистоти" (1926), "Троянди бідарів" (1949), "Мій набуток, мій арсенал" (1963), "Листя дуба" (1964) відзначаються глибиною і витонченістю, любов'ю до народу. Своїми новатор, шуканнями у галузі оновлення поезії К. вплинув на наступні покоління угор. письменників. Автор романів "Земля ангелів" (1929) і "Безробітні" (1932) — про життя робітництва; "Життя одного чоловіка" (1927 — 35, автобіогр.), "Душа шукає себе" (1948), новел. Окр. вірші К. переклали Ю. Шкробинець, А. Кичинський та ін.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Моя поезія. В кн.: Шкробинець Ю. Угорська арфа. Ужгород, 1970; [Вірші]. "Всесвіт", 1987, № 4; Рос. перекл. — Избранное М., 1983.

■ Літ.: Гусев Ю. П. Своеобразие формы в поэзии Лайоша Кашшака. В кн.: Художественная форма в литературах социалистических стран. М., 1969; Фаркаш Я. Про літературу періоду Угорської Радянської Республіки "Радянське літературознавство", 1979, №10.

К. О. Шахова.