КВІТКА Климент Васильович

КВІ́ТКА Климент Васильович

• КВІТКА Климент Васильович

[23.I (4.II) 1880, с. Хмелів, тепер Роменського р-ну Сум. обл. — 19.IX 1953, Москва]

- укр. рад. фольклорист-музикознавець. Один з основоположників рад. муз. етнографії, соціол. досліджень у муз. фольклористиці. Чоловік Українки Лесі. Закінчив 1902 юрид. ф-т Київ. ун-ту. Муз. освіту здобув у Київ. муз. уч-щі. З 1921 очолював Кабінет муз. етнографії при АН УРСР, з 1933 — професор Моск. консерваторії, з 1937 — керівник засн. ним у Москві Кабінету по вивченню муз. творчості народів СРСР. Підтримував творчі зв'язки з М. Лисенком, І. Франком, Ф. Колессою та ін. Записав на тер. України й РРФСР понад 6000 нар. пісень, переважно українських. Збирав і досліджував різні пісенні жанри нар. музики українців, росіян, білорусів та ін. слов'ян. народів, а також греків, албанців, молдаванів, грузинів, вірменів. Уклав програми для вивчення діяльності й побуту нар. виконавців ("Професіональні народні співці і музиканти на Україні", 1924; "До вивчення побуту лірників", 1928). Видав збірники "Збірник українських пісень з нотами" (1902) і "Українські народні мелодії" (1922). Один з організаторів експедиції Ф. Колесси на Полтавщину для записування укр. нар. дум. 1908 разом з Лесею Українкою записав на фонограф думи й пісні у виконанні кобзаря Г. Гончаренка. Записав понад 200 укр. нар. пісень з голосу Лесі Українки ("Народні мелодії з голосу Лесі Українки", ч. 1 — 2, 1917 — 18), 32 пісні з голосу І. Франка.

К. — автор ряду грунтовних праць з теорії та історії фольклору, зокрема "Ритмічні паралелі в піснях слов'янських народів", "Ритмічна форма АВВА в побудуванні строфи" (обидві — 1923). Досліджував будову словесно-муз. фольклору ("Амфібрахій в українських народних піснях", 1929; "Українські пісні про дівчину, що помандрувала з зводителем", 1926; "Українські пісні про дітозгубницю", 1927), ладові системи нар. творчості ("Первісні тоноряди", 1926; "Пентатоніка у слов'янських народів", 1927). Йому належать також праці про календарно-обрядовий фольклор ("Пісні українських зимових обрядових свят", поч. 40-х pp.; "Наспіви календарних пісень як джерело вивчення культури східних слов'ян", 1947), нар. інструменти ("Флейта Пана у росіян", 1937 — 41; "До вивчення української інструментальної музики"); дослідження про М. Лисенка ("М. Лисенко як збирач народних пісень", 1923; "Фольклористична спадщина Миколи Лисенка", 1930). У 1985 під назвою "Нариси української народної музики" вперше опубл. статті К. про укр. епічні, русальнї, купальські, обжинкові пісні тощо. Рукописна спадщина К. зберігається в ІМФЕ АН УРСР, Державному центральному музеї музичної культури в Москві та ін.

♦ Тв.: Избранные труди, т. 1 — 2. М., 1971 — 73; Вибрані статті, ч. 1 — 2. К., 1985 — 86.

■ Літ.: Бачинський Л. О., Кащеєва-Квітка Г. Л. Видатний український музикознавець-фольклорист К. В. Квітка. "Народна творчість та етнографія", 1958. № 4; Іваненко В. Климент Квітка. "Народна творчість та етнографія", 1970. № 1; Іваницький А. І. Науковий збірник пам'яті К. В. Квітки. "Народна творчість та етнографія". 1985, № 1.

С. Й. Грица.