КВІТКО Лев Мойсейович

КВІ́ТКО Лев Мойсейович

• КВІТКО Лев Мойсейович

(11.XI 1890, с. Голосків, тепер Летичівського р-ну Хмельн. обл. — 12.VIII 1952)

- євр. рад. поет. Член КПРС з 1939. Рано залишився сиротою. Мандрував по містах і селах України, був підмайстром у маляра, чинбарем, вантажником. Жив у Харкові, працював у євр. журн. "Ді ройте велт" ("Червоний світ"). 1936 переїхав до Москви. Освіту здобув самотужки. Делегат 1-го Всесоюз. з'їзду рад. письменників. У роки Великої Вітчизн. війни — член Євр. антифашист. комітету. Його поема "Червона буря" (1918) — перший в євр л-рі твір про Жовтн. революцію. Автор збірок "Кроки" (1919), "Лірика" (1921), кн. "Шкіра з Ріо-Гранде. Оповідання з життя робітників Німеччини" (1928), вірш. роману "Роки молоді" (1941) — про події громадян. війни на Україні, автобіогр. повісті "Лям і Петрик" (1930). Багато писав для дітей — збірки "Пісеньки" (1919), "Вірші — дітям" (1937), "В гості" (1939), "Ахахі" (1940). Поезія і проза К. пройняті теплим народним гумором, ліризмом.

Окр. його твори переклали П. Тичина, В. Сосюра, І. Кулик, Н. Забіла, М. Пригара, А. Авраменко, Є. Райцин та ін. Незаконно репресований 1949. Реабілітований 1955.

♦ Тв.: Укр. перекл. — Найкраще ім'я. Х., 1929; Панац. Х. 1930; У порту. Х., 1930; Два товариші. Х. — Одеса. 1932; Скрипонька. Х. — К., 1933; Поросята Х. — Одеса, 1935; Киценька. Х. — Одеса, 1935; Лям і Петрик. К. — Х., 1936; Коли я виросту. Х. — Одеса. 1937; Колискова. Х., 1938; У мене тайна. К., 1958; Бабусині руки. К., 1980; [Вірші]. "Друг читача". 1989, 25 травня; Рос. перекл. — Избранное. М., 1978; Весны, лета, осени. М., 1980; Лошадка. М., 1983; Избранное М., 1990.

■ Літ.: Смирнова В. Лев Квитко. М., 1957; Гельфандбейн Г. Приносящий радость. В кн.: Гельфандбейн Г. Генерал и адъютант. Х., 1966; Жизнь й творчество Льва Квитко. М., 1976; Чуковский К. Квитко. В кн.: Чуковский К. Современники. Портреты и этюды. Минск, 1985.

Г. І. Полянкер.