КЕДРІН Дмитро Борисович

КЕ́ДРІН Дмитро Борисович

• КЕДРІН Дмитро Борисович

[4 (17).II 1907, Богодухівський рудник, тепер с. Щеглівка побл. Донецька — 18.IX 1945, смт Тарасовка побл. Москви]

- рос. рад. поет. Навчався 1913 — 17 у комерц. уч-щі в Катеринославі (тепер Дніпропетровськ). Під час Великої Вітчизн. війни був спецкором газ. "Сокол Родины". За життя вийшла одна збірка — "Свідки" (1940). Основне у ліриці К. — формування психології людини в боротьбі проти міщанства (вірш "Лялька", 1932), поетизація рідної природи (вірші "Підмосковна осінь", 1937; "Осіння пісня", 1940; "Оленка", 1942 — 44), Батьківщини, ратної доблесті рад. людей (вірші "Батьківщина", "Краса", "Хочеш знати, що таке Росія...", "Дума про Росію", "Дніпропетровськ", 1942). Баладі "Зодчі" (1938), поемам "Пісня про Олену Старицю" (1939) і "Кінь" (1940) притаманний історизм. Найзначніший твір К. — віршована драма "Рембрандт" (1938, опубл. 1940). В деяких поезіях К. помітний вплив укр. фольклору ("Серце", 1935; "Дві пісні про пана", 1936). Україні присвятив поезії "Київ", "Партизанка Галя" та ін. Перекладав твори М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, А. Малишка, М. Стельмаха.

♦ Тв.: Избранные произведения. Л., 1974; Избранные произведения. М., 1978; Зодчие. М., 1980; Стихотворения. Поэмы. Драма. Пермь. 1984; Чистий пламень. М., 1986; Укр. перекл. — Краса. В кн.: Слов'янське небо Львів, 1972; [Вірші]. В кн.: Слов'янська ліра. К., 1983; [Вірші]. "Прапор", 1988, № 12.

■ Літ.: Широков С. Дмитрий Кедрин. Днепропетровск, 1961; Тартаковский П. Дмитрий Кедрин. М., 1963; Красухин Г. Дмитрий Кедрин. М., 1976.

І. Т. Крук.