КЕЖУН Броніслав Адольфович

КЕЖУ́Н Броніслав Адольфович

• КЕЖУН Броніслав Адольфович

[26.VIII (8.ІХ) 1914, Петроград — 23.IV 1984, Ленінград]

- рос. рад. поет. Член КПРС з 1944. Навчався в Робітн. літ. ун-ті ім. О. М. Горького (Ленінград). Учасник Великої Вітчизн. війни, військ. кор. на різних фронтах, зокрема на 3-му Українському. Автор збірок "Батьківщина" (1935), "Дороги в світ" (1939), "Заповітні вогні" (1962), "Знаки на бересті" (1970), "Дихання землі" (1977), "Вічний вогонь" (1984) та ін. Осн. теми — рідне місто, братерство народів країни, спогади про війну і блокаду. Писав також пісні й пародії. Перекладач і пропагандист л-р народів СРСР, слов'ян. країн. Редактор і упорядник поетич. збірок, антологій. Багато віршів присвятив укр. письменникам: "Дорога до Тараса" (1970), "Андрію Малишку" (1970), "Два почуття" (1984, П. Тичині), "Спогад" (1984, В. Сосюрі). Перекладав вірші І. Франка (зб. "Стихотворечия", 1941), М. Рильського, А. Малишка, М. Нагнибіди, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана, Л. Забашти та ін. — опубл. у зб. "Поэзия Советской Украины" (1939), ін. книжках. Рецензував і редагував збірки укр. поетів (А. Малишка, П. Воронька, І. Неходи, І. Виргана та ін.), видані рос. мовою. Був членом ради з укр. л-ри СП СРСР. Окремі вірші К. переклали К. Дрок, А. Таран.

♦ Тв.: Пути-дороги дальние. М., 1970; Поэты и портреты. Л., 1974; Дыхание земли. Стихи и поэмы. Л., 1977; Письма к друзьям. Л., 1984; Вечный огонь. Л., 1984; Укр. перекл. — Говорить Москва. В кн.: Слава Вітчизні народів-братіві К., 1954; Волошки. "Літературна Україна", 1974, 17 грудня.

■ Літ.: Рождественский В. Бронислав Кежун. В кн.: Кежун Б. Пути-дороги дальние. М., 1970; Пропагандист української поезії. "Літературна Україна", 1964, 8 вересня; Наш друг з міста Леніна. "Літературна Україна", 1974, 6 вересня.

Т. Б. Ліокумович.