КЕКІЛЬБАЄВ Абіш

КЕКІЛЬБА́ЄВ Абіш

• КЕКІЛЬБАЄВ Абіш

(псевд — Таган Абіш; 6.XII 1939 с. Онди, тепер Мангишл. обл.)

- казах. рад письменник, перекладач Член КПРС з 1969. Закін. 1962 Казах. ун-т (Алма-Ата). Дебютував як поет (зб. віршів "Золоті промені", 1963). Автор романів Кінець легенди" (1979). "Плеяди — сузір'я надії" (1980), "Сполохи" (1985). Опубл. збірки повістей і оповідань "Клапоть хмари" (1966), "Степові балади" (1968); збірки романів і повістей "Жменя землі" (1974), "Балади забутих років" (1979) та ін Твори К. — про високі моральні якості, трудову і ратну доблесть рідного народу. Переклав окремі твори Л. Толстого, В. Шекспіра, Гі де Мопассана, Г. Ібсена, І. Буніна, Ч. Айтматова, М. Каріма, М. Фріша та ін. Деякі твори К. переклали А. Шевченко та Ю. Покальчук.

Тв.: Укр. перекл. — Призовий скакун. В кн.: Червоні яблука. К., 1983; Хатингольська балада. В кн.: Сучасна казахська повість. К., 1987; Перший-ліпший подорожній. В кн.: Біля світлого джерела. Сучасна проза Казахстану. К., 1989; Рос. перекл. — Баллады степей. М., 1975; Баллады забытых лет. М., 1979; Конец легенды. Алма-Ата, 1979; Степные легенды. М., 1983; Плеяды — созвездие надежды. Алма-Ата, 1987; Мартовский снег. Алма-Ата, 1988.

Літ.: Руденко-Десняк А. Почему не умирают легенды. "Литературная газета", 1977, 29 июня; Нурпеисова Ш. Побежденные и "победители". "Дружба народов", 1983, № 9; Братерства й дружби карб новий. "Літературна Україна", 1988, 15 вересня: Викарий С. Монополия на духовный поиск?... "Простор", 1989, № 5.

О. Г. Астаф'єв.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me