КЕНДЖИЦЬКИЙ Юліан Беліна

КЕНДЖИ́ЦЬКИЙ Юліан Беліна

• КЕНДЖИЦЬКИЙ Юліан Беліна

(Kędrzycki; Беліна-Кенджицький)

(11.IX 1827, с. Ковалівка, тепер Немирівського р-ну Вінн. обл. — 19.VIII 1889, Петербург)

- польс. поет. Закінчивши Немирів. гімназію, навчався 1845 — 48 в Київ. ун-ті. За участь у повстанні 1863 — 64 був засланий до Сибіру, звідки повернувся 1882. Автор лірич. і сатир. віршів, що поширювалися в рукописах у Польщі і на Україні. Пісня К. "Гей, друзі, годі журитись!" входила до репертуару київських студ. хорів. Залишив спогади "У Шевченка в Києві 1846 р." (укр. переклад опубл. у Перемишлі — газ. "Український голос", 1927, 13 і 20 березня) — про зустрічі з Т. Шевченком та ін. членами Кирило-Мефодіївського братства. Твори К., зібрані в "Чорній книжечці", надр. 1918 в часописі "Gazeta Lwowska" ("Львівська газета", № 38 — 70).

Тв.: Укр. перекл. — У Шевченка в Києві 1846 р. В кн.: Спогади про Шевченка. К., 1958.

А. І. Костенко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me