КИСІЛЬ Олександр Григорович

КИСІ́ЛЬ Олександр Григорович

• КИСІЛЬ Олександр Григорович

[справж. прізв. — Кисельов; 2(14).III 1889, с. Красилівка, тепер Козелецького р-ну Черніг. обл. — 3.XII 1937]

- укр. рад. театрознавець і літературознавець. Закінчив 1912 Петерб. ун-т. Інтерес до укр. культури виник під впливом М. Коцюбинського. Студентом на прохання академіка О. Шахматова записував на фонограф говірки Чернігівщини. Вчителював у гімназіях Петербурга, був членом правління і скарбником Благодійного товариства для видання загальнокорисних і дешевих книг, що видавало популярні книжки для народу укр. мовою. З 1917 жив у Києві: викладав у серед. школах, музично-драм. ін-ті ім. М. Лисенка, на робітфаці при політех. ін-ті; був ст. наук. працівником Театр. музею АН УРСР, очолював театр. секцію при Ін-ті укр. наук. мови АН УРСР. Осе. праці — "Український вертеп" (1915, 1918), "Український театр" (1925), монографія "Карпо Соленик" (1928). Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

■ Літ.: Рулін П. [Рец. на кн.: Кисіль О. Шляхи розвитку українського театру]. "Записки історично-філологічного відділу УАН", 1923, кн. 2 — 3; Рильський М. Вступне слово. В кн.: Кисіль О. Український театр. К., 1968.

Г. П. Кочур.