КЛАУДІУС Едуард

КЛА́УДІУС Едуард

• КЛАУДІУС Едуард

(Claudius; справж. прїзв. — Шмідт)

(20.VII 1911,с. Буєр, побл. м. Гельзенкірхена — 13.XII 1976, м. Потсдам)

- нім письменник (НДР). Член AM НДР з 1965. Член Компартії Німеччини з 1932 (з 1946 — член СЄПН). 1934 емігрував до Швейцарії. В 1936 — 38 — учасник нац.-революц. війни ісп. народу. 1945 брав участь у Русі Опору в Італії. 1948 повернувся на батьківщину, був на дипломат. роботі. Автор романів "Зелені оливки й голі гори" (1945, присвячено антифашист. боротьбі в Іспанії), "Про любов треба не тільки говорити" (1957), зб. оповідань "Сіль землі" (1948), автобіогр. кн. "Неспокійні роки" (1968), повістей, нарисів, казок тощо. Зб. оповідань "Тяжкий початок" (1950), роман "Про тих, хто з нами" (1951, укр. перекл. П. Юречка) — перші в НДР твори про робіти. клас.

Тв.: Укр. перекл. — Про тих, хто з нами. К., 1969; Рос. перекл. — Деревна у реки. М., 1952; О тех, кто с нами. М., 1953.

Літ.: Матузова Н. М. Едуард Клаудіус. В кн.: Клаудіус Е. Про тих, хто з нами. К., 1969.

Н. М. Матузова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me