КОВАЛЕНКО Григорій Андрійович

КОВАЛЕ́НКО Григорій Андрійович

• КОВАЛЕНКО Григорій Андрійович

[псевд. і крипт. — Коваленко-Коломацький Г., Сьогобочній Гр., Гетьманець Гр., Смутний Гр., Южнорусс, Ко-Ко-, Г. та ін.; 28.I (9.II) 1867, слобода Коломак, тепер смт Валківського р-ну Харків. обл. — 1938, Київ]

- укр. рад. письменник і журналіст. З сім'ї відставного солдата. Освіту здобув самотужки. Писав рос. та укр. мовами. Друкувався з 1897 — оповідання й статті на літ. і громад. теми в газетах "Одесские новости", "Киевская газета", "Рада", "Громадська думка", журналах "Українська хата", "Киевская старина", "Літературно-науковий вістник", "Украинская жизнь" та ін.; за Рад. влади — в газ. "Пролетарська правда", журналах "Глобус" і "Червоний шлях". Автор збірок оповідань "Морські огні" (1908) і "З часів поривів і надій" (1911), статей "Чим нам „шкодять" євреї" та "Яка нам „користь" від чорної сотні" (обидві — 1907, спрямовані проти виявів антисемітизму), "Про життя Павла Грабовського" (1908), "В справі монументу Т. Г. Шевченку", "В справі про нашу мову" (обидві — 1909), рецензії на кн. "Азбука трудового виховання" Я. Чепіги (1922), "Спогадів про М. Лисенка" (1913). Портрет с. 506.

♦ Тв.: Хто такий Тарас Шевченко. К., 1913.

Ю. В. П'ядик.