КОВАЛЕНКО Леонід Миколайович

КОВАЛЕ́НКО Леонід Миколайович

• КОВАЛЕНКО Леонід Миколайович

(28.II 1922, с. Германівка, тепер Обухівського району Київської області — 10.VII 1983, Київ)

- укр. рад. літературознавець і критик, канд. філол. наук з 1954. Член КПРС з 1945. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1948 Київ. університет. У 1957 — 59 був заступником головного редактора журналу "Радянське літературознавство" (тепер "Слово і час"). З 1948 працював в Ін-ті л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Досліджував укр. рад. л-ру, зокрема творчість А. Малишка, О. Копиленка, А. Головка, О. Гончара, П. Тичини, І. Драча та ін. Вивчав міжслов'янські (укр.-рос., укр.-югосл.) літ. зв'язки, розвиток укр. рад. л-ри в контексті світової культури. Автор книжок "Володимир Попов" (1951), "Поет Андрій Малишко" (1957), "Андрій Головко" (1958), брошури "Долаючи відстані й кордони. Українська радянська література за рубежем" (1968) та ін. Один з авторів "Історії української літератури" в 2 томах (т. 2, 1957), "Історії Києва" (т. 2, 1960), "Історії української радянської літератури" (1964), "Історії української літератури" у 8 томах (т. 8, 1971), "Истории советской многонациональной литературы" в 5 томах (т. 4, 1972) та ін. За книги "Мовами світу" (1984), "Статті та нариси" (1987) удостоєний премії ім. О. І. Білецького (1988). Опубл. "Фронтовий щоденник" К. (1986, посм.).

■ Літ.: Брюховецький В. Закон мужності. В кн.: Коваленко Л. М. Статті та нариси. К., 1987; Логвиненко І. Заграва над Красним Бором (Пам'яті Л. Коваленка). "Радянське літературознавство", 1987, № 5; Дончик В. Мужність. В кн.: Дончик В. Зупинені миті. К., 1989.

С. П. Плачинда.