КОВАНЬКО Іван Опанасович

КОВА́НЬКО Іван Опанасович

• КОВАНЬКО Іван Опанасович

[1773, за ін. даними, 1774, Полтавщина — 4(16).XII 1830]

- рос. і укр. поет. З дворян. сім'ї. Закінчив 1792 Петерб. гірниче училище. Працював з 1806 у департаменті гірських і соляних справ. Дійсний член (з 1822) і заст. директора Петерб. мінералогічного т-ва (з 1824). Почесний член Т-ва дослідників природи (з 1830). Член літ. т-ва "Беседа любителей русского слова" та літ.-громад. орг-ції Вільне товариство любителів словесності, наук і мистецтв (1816). Друкувався в журналах "Приятное и полезное препровождение времени" (1795), "Иппокрена" (1799), "Новости русской литературы" (1819) та ін. Автор патріот. віршів "На изгнание французов из Москвы" і "Солдатская песня" (надр. 1812), які були дуже популярними під час Вітчизн. війни 1812. Архів К. зберіг. в Черніг. істор. музеї.

♦ Тв.: [Вірші]. В кн.: Собрание стихотворений, относящихся к незабвенному 1812 году, ч. 1 — 2. М., 1814; К портрету Суворова. В кн.: Суворов в родной поэзии. СПБ, 1900.

■ Літ.: Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910.

С. І. Білокінь.