КОЗАЧЕНКО Василь Павлович

КОЗАЧЕ́НКО Василь Павлович

• КОЗАЧЕНКО Василь Павлович

[12(25).III 1913, с. Новоархангельськ, тепер смт Кіровогр. обл.]

- укр. рад. письменник. Член КПРС З 1952. Закінчив 1938 Київ. ун-т. Учасник Великої Вітчизн. війни, партиз. руху. В 1973 — 78 очолював СПУ. Депутат Верх. Ради СРСР 3-го скликання, Верх. Ради УРСР 7 — 8-го скликань. Літ. діяльність почав 1936. Перша книжка — зб. оповідань "Золота грамота" (1939). У повістях "Атестат зрілості" (1946), "Серце матері" (1947) розкрито героїзм рад. народу у битві проти фашист. загарбників. Цю ж тему розробив у циклі повістей — "Ціна життя" (1942, нова ред. — 1960), "Гарячі руки" (1960), "Блискавка" (1962; Респ. комс. премія ім. М. Островського, 1963), "Листи з патрона" (1967), "Яринка Калиновська" (1969), "Біла пляма" (1970; срібна медаль ім. О. О. Фадєєва, 1979). Пов'язані між собою спільними героями, часом і місцем дії, ці твори становлять цілісну епічну картину партиз., підпільного руху рад. молоді в тилу ворога. Водночас кожна з повістей — самостійний худож. твір (об'єднані під спільною назвою "Листи з патрона"; Держ премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1971). У творах письменник подав яскраві постаті нар. месників. Тему відбудови укр. повоєнного села відтворено у повістях "Нові Потоки" (1948), "Зорі назустріч" (1954). Морально-етичні проблеми порушено в повісті "Сальвія" (1956). Діяльності рад. дипломата, колишнього сільс. учителя, присвячено роман "Отчий дім" (1979). Автор публіцист. нарисів "В боях гартована" (1954), "Нью-Йорк зблизька" (1958), "Вершники Ченліма" (1963). Повісті "Атестат зрілості", "Блискавка" і "Біла пляма" перекладено багатьма мовами народів СРСР, а також болг., польс., угор., кит. мовами.

♦ Тв.: Твори, т. 1 — 2. К., 1963; Твори, т. 1 — 4. К., 1979 — 80; Листи з патрона, т. 1 — 2. К., 1973; Отчий дім. К., 1983; День слави К., 1985; Коні воронії. К., 1989; Рос. перекл. — Письма из патрона, т. 1 — 2. М., 1973;

■ Літ.: Пінчук С. Василь Козаченко. К., 1973; Логвиненко В. Літописець народного подвигу. К., 1973; Світло отчого дому. Статті, етюди, есе про Василя Козаченка. К., 1983.

М. С. Логвиненко.