КОЗАЦЬКІ ПІСНІ

КОЗА́ЦЬКІ ПІСНІ

• КОЗАЦЬКІ ПІСНІ

- вид укр. нар. соціальнопобутових пісень, виникнення й розвиток яких пов'язані з історією козацтва (15 — 18 ст.). Їхня тематика різноманітна: від'їзд козака до війська, прощання з рідними і близькими, походи, сутички з ворогами, смерть на полі бою, туга за родиною. У багатьох піснях відбилося класове розшарування козацтва. В образі гол. героя — мужнього оборонця рідної землі, готового віддати життя за вітчизну, втілені волелюбність народу, непримиренність до соціального й нац. гніту. Для худож. стилю К. п. характерне поєднання реалістич. конкретності з метафорично-символічною образністю, вони відзначаються багатством метафор, постійних епітетів, порівнянь тощо. Громадянськими та героїко-патріотич. мотивами К. п. перегукуються з укр. істор. піснями й думами. Після того, як з 2-ї пол. 18 ст. царський уряд запровадив на Україні обов'язкову військ. повинність, багато К. п. було пристосовано до обставин солдат. життя (див. Солдатські та жовнірські пісні). К. п. широко представлені у збірниках М. Максимовича, А. Метлинського, Я. Головацького, М. Лисенка, М. Драгоманова, Я. Новицького, Д. Яворницького та ін.

Вид.: Історичні пісні. К., 1961; Козацькі пісні. К., 1969; Соціально-побутові пісні. К., 1985.

О. М. Хмілевська.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me